Панченко Наталія Миколаївна — Вікіпедія

Панченко Наталія Миколаївна

Наталія Панченко, голова комітету «Євромайдан Варшава»
Ім'я при народженніНаталія Панченко
Народилася27 вересня 1988(1988-09-27) (36 років)
Тарасівка
Країна Україна
Місце проживанняВаршава
Діяльністьекономістка, керівниця
Галузьукраїнсько-польські відносини
Alma materВаршавський університет природничих наукd (2012) і ПДАА (2011)
Науковий ступіньмагістр (2012)
Знання мовукраїнська, польська і англійська
ЧленствоЄвромайдан-Варшаваd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панченко.

Наталія Миколаївна Панченко (нар. 27 вересня 1988(19880927)[1], Тарасівка, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР) — польсько-українська активістка, лідерка української діаспори в Польщі, правозахисниця, активістка року за версією часопису Wprost[2], продюсерка проєктів «Ukraїner» та «Chernobyl VR Project».[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — головний інженер, мати працювала головним бухгалтером.[1] Здобула магістра та закінчила аспірантуру в Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій»[3] (2006–2011[3])[джерело?], після чого здобула ступінь магістра з Менеджменту Варшавського університету природничих наук[джерело?]. Заміжня, має доньку.[1]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Наталія Панченко перед початком Маршу подяки України у Варшаві, 2022.

Була однією з організаторок «Євромайдану у Варшаві», в рамках якого щоденно проводила мирні протести під Посольством України. Їздила, разом з активістами, на Майдан до Києва, збирала гроші й гуманітарну допомогу для активістів. Від початку війни 2014 року, розпочала збір гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, добровольців та цивільних.[4]

З 2014 року працювала над звільненням в'язнів кремля та українських полонених з російського полону. Організовувала чисельні акції, зустрічі родин полонених та політв'язнів з політиками, координувала всесвітні інформаційні кампанії по їх звільненню. Причетна до звільнення Надії Савченко, Олега Сенцова, Сашка Кольченка, Романа Сущенка, Геннадія Афанасьєва та інших.[5][6][7]

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Наталка знову очолила польський рух спротиву війні та підтримки України і стала організаторкою антивоєнних протестів у Варшаві.[8][9][10]

У березні 2022 року Наталка організувала блокаду російських та білоруських фур, що вивозили підсанкційні товари з ЄС до Росії.[11] Активісти під супроводом Панченко блокували білорусько-польський та польсько-німецький кордони, вимагаючи від Європейського союзу заборони російським та білоруським фурам перевозити товари в росію. 8 квітня 2022 року в п'ятому пакеті санкцій ЄС проти Росії третім пунктом було виконано вимогу Наталки та її команди — Європейський Союз заборонив ввезення та транзит нових вантажів автотранспортом з Росії та Білорусі на територію ЄС.[12][13]

На одній із демонстрацій під німецьким Бундестагом, Олафові Шольцу були передані черевички вбитої в Маріуполі дитини, разом з листом, в якому йшлося про вимогу до Євросоюзу ввести торгівельне ембарго з Росією та Білоруссю.[14]

Разом зі своєю ініціативою організовує антивоєнні акції та інформаційні кампанії у Польщі та Європі з метою визнання росії країною терористом, посилення санкцій ЄС проти росії, звільнення українських полонених. Координує збір гуманітарної допомоги для України, підтримує збір коштів поляками на байрактар для ЗСУ.[15]

У 2022 році організувала марш подяки полякам за підтримку України, участь у якому взяло 20 тисяч осіб.[16][17]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

У 2015 році інформаційно-аналітичне агентство «Global Ukraine News» визнало активістку одним з 10 обличь української молодіжної діаспори.[18]

У 2019 році стала лавреаткою Волонтерської премії України.[3]

2022 року отримала польську нагороду SheO Awards в категорії «Активістка року».[19][20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Gazeta.ua (30 квітня 2022). Ембарго на російські нафту, газ і вугілля повинно стати реальністю. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  2. ↑ Полтавка отримала нагороду від польського журналу в номінації «Активістка року». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 4 липня 2022.
  3. ↑ а б в г Панченко Наталія | Полтавський державний аграрний університет. www.pdau.edu.ua. Процитовано 13 червня 2022.
  4. ↑ Уроженка Полтавщины, возглавлявшая Евромайдан в Варшаве, признана лицом молодой украинской диаспоры в Польше. fakty.ua (укр.). Процитовано 13 червня 2022.
  5. ↑ Варшава вийшла на підтримку Надії Савченко. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 4 серпня 2022.
  6. ↑ Лідер ’’Євромайдан-Варшава’’: Україна втрачає свого головного адвоката в Європі. Українська правда - Блоги. Процитовано 4 серпня 2022.
  7. ↑ #FreeSentsov: у Варшаві під посольством Росії Путіну показали “червону картку”. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  8. ↑ Antywojenny marsz przeszedł ulicami Warszawy. TVN Warszawa (пол.). Процитовано 4 серпня 2022.
  9. ↑ Przemówienie Natalii Panchenko na proteście solidarnościowym pod Ambasadą Federacji Rosyjskiej (укр.), процитовано 4 серпня 2022
  10. ↑ “ВЖЕ 24 ЛЮТОГО ОРГАНІЗУВАЛА АКЦІЮ ПРОТИ ВІЙНИ У ВАРШАВІ”: НАТАЛІЯ ПАНЧЕНКО РОЗПОВІЛА, ЯК ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ З ПОЛЬЩІ КИЇВ FM. 11 липня 2022. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  11. ↑ Блокада на кордоні подіяла: ЄС заборонив проїзд російських фур із 16 квітня. Новини Полтавщини. Процитовано 13 червня 2022.
  12. ↑ Protest na przejściu granicznym, blokada rosyjskich i białoruskich tirów. TVN24 (пол.). Процитовано 4 серпня 2022.
  13. ↑ Російські і білоруські вантажівки мають залишити країни ЄС до 16 квітня. LB.ua. Процитовано 4 серпня 2022.
  14. ↑ Полтавки організували акцію в Німеччині: Канцлеру принесли взуття вбитої в Маріуполі дитини. kolo.news (укр.). Процитовано 13 червня 2022.
  15. ↑ У Польщі зібрали 9 млн злотих на Bayraktar для України. Українська правда (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  16. ↑ „Za pomoc i serdeczność Polaków”. Ambasador Ukrainy o Marszu Wdzięczności. www.tvp.info (пол.). 29 травня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  17. ↑ Tak Ukraińcy dziękują Polakom za wsparcie. Marsz Wdzięczności w Warszawie [GALERIA]. www.tvp.info (пол.). 29 травня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  18. ↑ Наталія Панченко визнана одним з 10 облич української діаспори. Фундація «Відкритий Діалог» (укр.). 29 грудня 2015. Процитовано 13 червня 2022.
  19. ↑ ShEO Awards 2022. „Wprost” uhonorował kobiety. Kto otrzymał statuetkę?. ShEO Awards - nagrody tygodnika „Wprost” (пол.). 22 червня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  20. ↑ Як українка стала активісткою року в Польщі. Історії про “кров”, посла РФ та блокаду кордону. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панченко_Наталія_Миколаївна&oldid=37708617