Панченко Наталія Миколаївна — Вікіпедія
Панченко Наталія Миколаївна | |
---|---|
Наталія Панченко, голова комітету «Євромайдан Варшава» | |
Ім'я при народженні | Наталія Панченко |
Народилася | 27 вересня 1988 (36 років) Тарасівка |
Країна | Україна |
Місце проживання | Варшава |
Діяльність | економістка, керівниця |
Галузь | українсько-польські відносини |
Alma mater | Варшавський університет природничих наукd (2012) і ПДАА (2011) |
Науковий ступінь | магістр (2012) |
Знання мов | українська, польська і англійська |
Членство | Євромайдан-Варшаваd |
Наталія Миколаївна Панченко (нар. 27 вересня 1988[1], Тарасівка, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР) — польсько-українська активістка, лідерка української діаспори в Польщі, правозахисниця, активістка року за версією часопису Wprost[2], продюсерка проєктів «Ukraїner» та «Chernobyl VR Project».[3]
Батько — головний інженер, мати працювала головним бухгалтером.[1] Здобула магістра та закінчила аспірантуру в Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій»[3] (2006–2011[3])[джерело?], після чого здобула ступінь магістра з Менеджменту Варшавського університету природничих наук[джерело?]. Заміжня, має доньку.[1]
Була однією з організаторок «Євромайдану у Варшаві», в рамках якого щоденно проводила мирні протести під Посольством України. Їздила, разом з активістами, на Майдан до Києва, збирала гроші й гуманітарну допомогу для активістів. Від початку війни 2014 року, розпочала збір гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, добровольців та цивільних.[4]
З 2014 року працювала над звільненням в'язнів кремля та українських полонених з російського полону. Організовувала чисельні акції, зустрічі родин полонених та політв'язнів з політиками, координувала всесвітні інформаційні кампанії по їх звільненню. Причетна до звільнення Надії Савченко, Олега Сенцова, Сашка Кольченка, Романа Сущенка, Геннадія Афанасьєва та інших.[5][6][7]
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Наталка знову очолила польський рух спротиву війні та підтримки України і стала організаторкою антивоєнних протестів у Варшаві.[8][9][10]
У березні 2022 року Наталка організувала блокаду російських та білоруських фур, що вивозили підсанкційні товари з ЄС до Росії.[11] Активісти під супроводом Панченко блокували білорусько-польський та польсько-німецький кордони, вимагаючи від Європейського союзу заборони російським та білоруським фурам перевозити товари в росію. 8 квітня 2022 року в п'ятому пакеті санкцій ЄС проти Росії третім пунктом було виконано вимогу Наталки та її команди — Європейський Союз заборонив ввезення та транзит нових вантажів автотранспортом з Росії та Білорусі на територію ЄС.[12][13]
На одній із демонстрацій під німецьким Бундестагом, Олафові Шольцу були передані черевички вбитої в Маріуполі дитини, разом з листом, в якому йшлося про вимогу до Євросоюзу ввести торгівельне ембарго з Росією та Білоруссю.[14]
Разом зі своєю ініціативою організовує антивоєнні акції та інформаційні кампанії у Польщі та Європі з метою визнання росії країною терористом, посилення санкцій ЄС проти росії, звільнення українських полонених. Координує збір гуманітарної допомоги для України, підтримує збір коштів поляками на байрактар для ЗСУ.[15]
У 2022 році організувала марш подяки полякам за підтримку України, участь у якому взяло 20 тисяч осіб.[16][17]
У 2015 році інформаційно-аналітичне агентство «Global Ukraine News» визнало активістку одним з 10 обличь української молодіжної діаспори.[18]
У 2019 році стала лавреаткою Волонтерської премії України.[3]
2022 року отримала польську нагороду SheO Awards в категорії «Активістка року».[19][20]
- ↑ а б в Gazeta.ua (30 квітня 2022). Ембарго на російські нафту, газ і вугілля повинно стати реальністю. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Полтавка отримала нагороду від польського журналу в номінації «Активістка року». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ а б в г Панченко Наталія | Полтавський державний аграрний університет. www.pdau.edu.ua. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Уроженка Полтавщины, возглавлявшая Евромайдан в Варшаве, признана лицом молодой украинской диаспоры в Польше. fakty.ua (укр.). Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Варшава вийшла на підтримку Надії Савченко. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Лідер ’’Євромайдан-Варшава’’: Україна втрачає свого головного адвоката в Європі. Українська правда - Блоги. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ #FreeSentsov: у Варшаві під посольством Росії Путіну показали “червону картку”. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Antywojenny marsz przeszedł ulicami Warszawy. TVN Warszawa (пол.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Przemówienie Natalii Panchenko na proteście solidarnościowym pod Ambasadą Federacji Rosyjskiej (укр.), процитовано 4 серпня 2022
- ↑ “ВЖЕ 24 ЛЮТОГО ОРГАНІЗУВАЛА АКЦІЮ ПРОТИ ВІЙНИ У ВАРШАВІ”: НАТАЛІЯ ПАНЧЕНКО РОЗПОВІЛА, ЯК ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ З ПОЛЬЩІ КИЇВ FM. 11 липня 2022. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Блокада на кордоні подіяла: ЄС заборонив проїзд російських фур із 16 квітня. Новини Полтавщини. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Protest na przejściu granicznym, blokada rosyjskich i białoruskich tirów. TVN24 (пол.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Російські і білоруські вантажівки мають залишити країни ЄС до 16 квітня. LB.ua. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Полтавки організували акцію в Німеччині: Канцлеру принесли взуття вбитої в Маріуполі дитини. kolo.news (укр.). Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ У Польщі зібрали 9 млн злотих на Bayraktar для України. Українська правда (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ „Za pomoc i serdeczność Polaków”. Ambasador Ukrainy o Marszu Wdzięczności. www.tvp.info (пол.). 29 травня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Tak Ukraińcy dziękują Polakom za wsparcie. Marsz Wdzięczności w Warszawie [GALERIA]. www.tvp.info (пол.). 29 травня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Наталія Панченко визнана одним з 10 облич української діаспори. Фундація «Відкритий Діалог» (укр.). 29 грудня 2015. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ ShEO Awards 2022. „Wprost” uhonorował kobiety. Kto otrzymał statuetkę?. ShEO Awards - nagrody tygodnika „Wprost” (пол.). 22 червня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Як українка стала активісткою року в Польщі. Історії про “кров”, посла РФ та блокаду кордону. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- Акція протесту, яку у Польщі організували дві полтавки, досягла мети — ЄС офіційно заборонить проїзд російських вантажівок (2022)
- Активісти поновили блокаду фур з РФ на кордоні з Польщею, учасників в рази більше (2022)
- Українська Правда про Наталію Панченко (2016)
- Полтавка стала обличчям української молодіжної діаспори (2015)
- Наталка Панченко про суворість польського законодавства — інтерв'ю каналу Еспресо TV на YouTube (2014)
- У Польщі Путіна з днем народження привітали кривавим тортом та похоронною свічкою (2014)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |