Натуризм — Вікіпедія

Оголені люди на пляжі в Одесі

Натури́зм, нуди́зм (від лат. natura — природа, від лат. nudus — оголений) — стиль життя, учасники якого практикують не-сексуальну суспільну оголенність, приватно чи публічно. Термін також використовується для позначення культурного руху, котрий захищає цей стиль життя, як юридично — так і суспільно. Хоча терміни натуризм і нудизм є взаємозамінними, нудизм підкреслює практику оголенності, коли натуризм виділяє хороше ставлення, що включає гармонію з природою і повагу до навколишнього середовища, з котрим та практика є поєднаною.[1] Натуристами є люди, що походять з багатьох різних філософських і культурних передумов, тому не існує єдиної ідеології натуризму.

Слово «натуризм» входить до назви міжнародних організацій, таких як Міжнародна федерація натуризму (INF), що працює під егідою ЮНЕСКО.

Історія натуризму

[ред. | ред. код]
Група натуристів у формі символу пацифізму. Канада, 1970.

Оголеність з давніх часів мала сакральний характер. В античні часи заняття спортом проводили голими, і від відповідного слова (грец. γυμνός — голий) утворюються слова «гімнастика» і «гімназія» (спочатку — місце для тренувань і занять спортом). Деякі язичницькі обряди також виконувалися в оголеному вигляді. Наприклад, можна згадати звичай, пов'язаний з обороною від зовнішньої загрози (нападу або хвороби): оголені жінки вночі впрягалися в плуг і виорювали борозну навколо селища. Античні автори з часів Олександра Македонського описують індійських аскетів-джайністів, які відкидали одяг і тому були названі греками гімнософістами (грец. голі мудреці). У сучасній Індії є релігійна група дігамбарів («одягнених світлом», «повітрям»), гілка джайнізму, у яких нагота служить символом звільнення від світу смертних. З прийняттям християнства появилось табу на оголеність, хоча християнські вчення оголенність не забороняють.[2][3] У Новий час (починаючи з часів Відродження) були спроби воскресити його як символ розриву з християнською традицією «плотоумерщвления» (убивання плоті) і повернення до природи.

Натуризм зародився в Німеччині на початку XX століття під назвою «культура вільного тіла». Засновником сучасного натуризму можна вважати французького вченого-географа і анархіста Елізе Реклю (фр. Elisée Reclus; 1830—1905), який до німців пропонував використовувати оголеність в соціальних цілях. Він відзначав гігієнічні гідності оголеності з моральної і фізіологічної точки зору, і думав про її перспективи в історії та географії культур. У своїй книзі «Людина і Земля» (1905) він, зокрема, пише:
"Питання одягу і наготи є важливим з точки зору фізичного здоров'я, мистецтва і моралі: мені просто необхідно висловити свої думки, тому що неможливо весь час уникати цю дискусію. Це зовсім недавнє завоювання свободи людини: адже не так давно будь-який сумнів у необхідності одягу було б відкинуто як напади на моральні принципи суспільства … "
«Правильніше було б ставити питання так: що краще для здоров'я і гармонійного розвитку людини у фізичному і моральному плані? Будь-який лікар вам відповість: нагота корисніша. Відомо, наприклад, що шкіра відновлює свою життєву енергію, якщо її безперешкодно підставляти повітрю, світлу і природним елементам. Ніщо не заважає потовиділенню, всі органи відновлюють свої функції; шкіра стає м'якою і пружною і втрачає блідість, як рослина, позбавлена світла. Експерименти показують, що коли шкіра позбавлена світла, кількість червоних кров'яних тілець зменшується разом з гемоглобіном. Тобто, життя стає менш інтенсивним. Це є зайвим доказом того, що прогрес цивілізації не завжди є таким як вважаємо, і вимагає наукового дослідження.»

У Німеччині першим ідеологом руху за оголення став Генріх Пудора, який написав книги "Оголені люди. Радість майбутнього «та» Культ оголеності ". У них містилося пояснення ідеї «вільного культуризму», який був спрямований на забезпечення гармонії розвитку душі і тіла, необхідні для формування «досконалої людини нордичної раси». Хоча цей рух спочатку мав мирний характер, він поширився в середовищі нацистського офіцерства, отримавши назви «нудокультуризм» і «нудонацизм». Перше натуристське суспільство, що мало назву «Тіфаль» було засновано Ріхардом Унгевіттером, автором книги «Оголеність». Товариство проповідувало здоровий спосіб життя: відмова від куріння, алкоголю і м'ясної їжі, заняття гімнастикою. Проголошувалася мета повернення людини до природного способу життя, вільного від збочень, пов'язаних з придушенням його природних потреб. Членами товариства була заснована перша натуристська база відпочинку поблизу Гамбурга. Громадські організації натуристів були створені в Берліні (1910 рік) і в Штутгарті (1911 рік). Поширившись спочатку серед студентської молоді, з 1920-х років здобула популярність у багатьох країнах Європи, а також у США, Канаді, Новій Зеландії та деяких інших, були створені національні федерації натуризму.

У Скандинавії становлення натуризму пов'язано з ім'ям Сорена Соренсена, який в 1936 році створив натуристську базу відпочинку на острові поблизу Копенгагена і заснував перший в Скандинавії натуристський клуб «Сонячний спорт Півночі». У Франції натуризм пропагували лікарі Гастон і Андре Дюрвіль, які займалися виданням журналу «Жити мудро», були засновниками курорту «Геліополіс» та Інституту натуризму і були пропагандистами таких методів лікування як гідротерапія та геліотерапія.

У Росії ідеологом натуристського відпочинку був Максиміліан Волошин, автор праць «Відблиски. Нагота» (1910) і «Відблиски. Маски. Нагота» (1914) і засновник натуристських пляжів в Криму. У перші роки радянської влади, до встановлення тоталітарного режиму на початку 1930-х років, натуризм також був досить поширений: навіть проводилися оголені ходи вулицями міст, в тому числі Москви.

Український політик і письменник Володимир Винниченко був натуристом і сироїдом.[4][5]

У 1953 заснована Міжнародна федерація натуризму (INF), що працює під егідою ЮНЕСКО.

Теорія і практика натуризму

[ред. | ред. код]
Жінка на нудистському пляжі

Щоб не бентежити інших людей оголеністю, натуристи організовують окремі пляжі, басейни та спортивні майданчики, в декларованих статутах і на практиці натуристи пильно стежать за дотриманням принципів етики людських відносин. Проте натуристські пляжі можуть приваблювати вуаєристів і ексгібіціоністів.

Оголеність в натуризмі зазвичай не є самоціллю, натуризм включає в себе:

  • турботу про своє здоров'я (відмова від шкідливих звичок, які нав'язує суспільство);
  • увага до оточуючих і боротьба за право людини вести здоровий спосіб життя;
  • турботу про навколишнє середовище, підтримання екології.

Позитивні ефекти практики натуризму

[ред. | ред. код]
  • Купання без одягу загалом і купальника зокрема дозволяє тілу висихати в рази швидше, у наслідок чого людина швидше зігрівається, і зменшується кількість позитивних факторів для розвитку шкідливих мікроорганізмів.[6]
  • Проводження часу без одягу покращує самовпевненість.[7]
  • Відмова від постійного носіння тісного одягу, особливо в спеку і під час тренувань, може посприяти терморегуляції яєчок, і зниженню вологості, яка є позитивним фактором для розвитку шкідливих мікроорганізмів.[6]
  • Сон без одягу допомагає терморегуляції організму, що покращує якість сну,[8] і терморегуляції яєчок, що позитивно впливає на плодючість,[9] а також він допоможе позбитуся від небажаної вологості, через яку можуть виникнути бактеріальні чи грибкові інфекції.[6] Крім цього сон без одягу є чудовим початком для практики натуризму.
  • Оголюючись, люди дають оточуючим сигнал, що довіряють їм, а це може створити атмосферу доброзичливості та відкритості, що у свою чергу може допомогти у боротьбі зі страхом перед людьми.
  • Здоровіше бачення людського тіла.[7]
  • Більша насолода від життя.[7]
  • Серйозніше та здоровіше ставлення до людського тіла і сексу.
  • Люди стають чутливішими до навколишнього середовища. Дуже неприємно, наприклад, ходити босоніж по недокуркам або розбитим пляшках. Припиняючи захищати себе одягом від навколишнього середовища, люди гостріше відчувають її забруднення.

Негативні ефекти практики натуризму

[ред. | ред. код]
  • Ультрафіолетове випромінювання, за деякими даними, прискорює процеси старіння шкіри, а вплив прямих сонячних променів, особливо на певні частини тіла, істотно підвищує ймовірність захворіти на рак. Хоча здатність плавок або купальника захищати тіло від ультрафіолетових променів поставлена під сумнів.
  • Демонстрація органів виділення пов'язана з почуттям сорому і заборонена в багатьох сучасних етичних системах. Когнітивний дисонанс може викликати також те, що оточуючі демонструють своє оголене тіло не пов'язуючи це із задоволенням сексуальних бажань.

Натуризм і суспільство

[ред. | ред. код]

Спочатку натуризм був свого роду протестом проти пуританських норм моралі і його зустріли протестами з боку консервативно налаштованих кіл суспільства, які вбачали в оголенні ознаки розпусти. Щоб уникнути подібних звинувачень, з самого початку натуристського руху були введені досить жорсткі обмеження щодо статевих стосунків у рамках нудистського відпочинку, яких досить суворо дотримуються.

Додатковою причиною для занепокоєння суспільства було те, що нудистський відпочинок, як правило, має сімейний характер: батьки приводять на нудистські пляжі своїх дітей. Побоювання були пов'язані з можливим розбещенням малолітніх, яке тягне за собою їх вступ в ранні статеві стосунки. Однак, дослідженнями було встановлено протилежний ефект: діти, долучені батьками до натуризму, сприймають оголеність як природний стан, у них спостерігається не більша, а менша, в порівнянні з іншими дітьми, цікавість щодо статевих відмінностей, відсутня схильність до підглядання і вступу в ранні статеві зв'язки.

Натурист-курорти Європи

[ред. | ред. код]

Натурист-курорти України

[ред. | ред. код]
  • Натуристський пляж у центрі міста, між курортними зонами Дельфін й Аркадія, м. Одеса
  • Пляж «Південний», м. Одеса
  • Натуристський пляж у Кароліно-Бугаз, між базою відпочинку «Чайка» і пансіонатом «Одеса», с. Кароліно-Бугаз

Література

[ред. | ред. код]
  • Mireille Choin (2002). World Handbook Naturisme 2002 - 2003. International Naturist Federation. ISBN 978-90-5583-833-2.
  • Pope John Paul II (1996). Love and Responsibility. Fount. ISBN 978-1-85310-786-3. Оголеність сама по собі не є непристойною ... Непристойність присутня лише тоді, коли оголенність відіграє негативну роль у відношенні до людини, коли її(оголенності) ціль— статево збудити, в результаті чого людина поставлена в позицію об'єкта для насолоди. англ. Nakedness itself is not immodest ... Immodesty is present only when nakedness plays a negative role with regard to the value of the person, when its aim is to arouse concupiscence, as a result of which the person is put in the position of an object for enjoyment
  • Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. 552 с. ISBN 978-5-93004-274-0.
  • Алексеев Н. П. Серия: «Нас лечит Природа» «О вреде одежды и пользе обнажения» © Издательство «АЛЬТА-ПРИНТ» 2004 г.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mireille Choin, 2002.
  2. Біблія. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
  3. Pope John Paul II, 1996.
  4. «Німці запропонували Винниченку стати головою уряду окупованої України», Історична правда, 6 березня 2011
  5. Веган, солодкоїжка, кавоман. Що любили їсти політики початку ХХ сторіччя, bit.ua, 1 Жовтня 2019
  6. а б в What Should You Wear Under Your Yoga Pants? An OB/GYN Explains. mindbodygreen (англ.). 2 грудня 2016. Процитовано 22 жовтня 2022.
  7. а б в West, Keon (1 березня 2018). Naked and Unashamed: Investigations and Applications of the Effects of Naturist Activities on Body Image, Self-Esteem, and Life Satisfaction. Journal of Happiness Studies (англ.). Т. 19, № 3. с. 677—697. doi:10.1007/s10902-017-9846-1. ISSN 1573-7780. Процитовано 22 жовтня 2022.
  8. Is Sleep More Important Than Nutrition, Exercise & Mindfulness?. mindbodygreen (англ.). 10 квітня 2017. Процитовано 22 жовтня 2022.
  9. Dockrill, Peter (20 жовтня 2015). Men Should Wear Boxers And Sleep Naked to Keep Sperm Healthy, Study Finds. ScienceAlert (амер.). Процитовано 22 жовтня 2022.
  10. http://www.whytraveltofrance.com/2008/08/21/the-village-of-cap-dagde-where-being-nude-is-the-law
  11. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2013. Процитовано 5 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. http://natu.jgana.fr/leucate.htm
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 5 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. http://www.naturisten-hotel.de/html/hausordnung.html

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]