Наука у Данії — Вікіпедія

Копенгагенський університет

Наука у Данії почала розвиватися в XV столітті. У 1479 році був заснований Копенгагенський університет, один з найстаріших університетів в Північній Європі. Астроном Тихо Браге заснував обсерваторію Ураніборu, і його спостереження використав Кеплер для виведення своїх законів небесної механіки.

Засновником школи фізики в Копенгагенському університеті став данський фізик XIX століття Ганс Християн Ерстед, дослідник електромагнетизму і творець першого термоелемента, в чию честь названа одиниця напруженості магнітного поля.

XX століття

[ред. | ред. код]

У 1908 році відомий ботанік, фізіолог і генетик Вільгельм Йогансен ввів поняття «ген», «генотип». З 1918 року Данія стає одним з великих центрів вивчення фізики атома, провідну роль в цьому відіграє Нільс Бор.

Між 1928 і 1938 роками за кошти приватних фондів Рокфеллера та Карлсберг у Копенгагені було побудовано три наукові центри: Рокфеллерівський інститут у Копенгагені, Біологічний інститут Фонду Карлсберг, Інститут генетики людини. Також у Інституті теоретичної фізики за кошти Фонду Рокфеллера було побудовано циклотрон[1].

Данський програміст Б'ярн Страуструп на початку 1980-х років дав практичну реалізацію парадигмі об'єктно-орієнтованого програмування, створивши мову програмування С++.

Данські науковці

[ред. | ред. код]

У 1920-ті — 1930-ті роки в Данії працювала низка вчених світового рівня в галузі біології та медицини, серед яких фізіолог тварин Август Крог, фізіолог рослин Петер Бойсен-Єнсен, клітинний біолог Альберт Фішер, біохімік Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг[1].

Серед данських громадян було 10 Нобелівських лауреатів з фізики, хімії, фізіології або медицини:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Rasmussen L. (1999). Rockefeller Foundation, Carlsbergfondet og dansk medicinsk biologi i mellemkrigsarene. Virkninger for forskning og undervisning gennem det 20. arhundrede [The Rockefeller Foundation, the Carlsberg Foundation and Danish medical biology in the interwar years. Effects on research and education throughout the 20th century]. Dansk medicinhistorisk arbog, 65–79(англ.)(дан.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Helge Kragh, Henry Nielsen. Science in Denmark: a thousand-year history. — Aarhus: Aarhus University Press, 2008. — 607 p. — ISBN 8779343171.