Наянари — Вікіпедія

Наяна́ри або Наянма́ри — тамільські шиваїтські святі поети-бгакти, які жили й творили в період від V до X століття у Тамільській державі^[1]. Разом налічувалось 63 наянари^[1].

Наянари походили з різних шарів суспільства: одні з них були представниками царських династій, натомість інші —— солдатами чи паріями. Вважається, що найвидатнішими серед наянарів були Аппар, Самбандар і Сундарар^[1]. Поряд з 12 вайшнавістськими святими альварами наянарів зараховують до групи «75 південноіндійських апостолів бгакті», визнаючи тим самим їхній внесок до поширення течії бгакті.

Наянари мандрували Південною Індією, оспівуючи у своїх гімнах славу Шиви, якого вони розглядали як друга, батька чи володаря^[1].

• Lord Siva and His Worship
• Sixty-Three Nayanmar Saints.
• 63 Nayanmar Stories