Нерух Олександр Георгійович — Вікіпедія

Олександр Георгійович Нерух
Народився3 червня 1944(1944-06-03) (80 років)
Місце проживанням.Харків
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьдослідник
Alma materХарківський державний університет імені О. М. Горького
ЗакладХарківський національний університет радіоелектроніки
Посадазавідувач кафедри (з 1994)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникХижняк Микола Антонович
Особ. сторінкаnure.ua/university/structure/departments/pmm/vm/staff/aleksandr-georgievich-neruh/

Нерух Олександр Георгійович (нар. 3 червня 1944) — український фахівець у галузі радіофізики, професор, доктор фізико-математичних наук Харківського національного університету радіоелектроніки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Нерух народився 3 червня 1944 року[1].

У 1968 році він закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького за спеціальністю радіофізика[2].

З 1971 по 1975 роки він навчався в аспірантурі Харківського державного університету. Після її завершення ним була захищена кандидатська дисертація.

З 1977 року і до сьогодні Олександ Нерух працює в Харківському національному університеті радіоелектроніки.

Спочатку він працював на посаді старшого викладача, у 1982 році він став доцентом, а вже у 1993 році — процесором кафедри вищої математики.

З 1994 він обіймає посаду завідувача кафедри вищої математики[3].

У 1991 році ним була захищена докторська дисертація.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Олександр Нерух спеціалізується на вивчені еволюційного підходу в розв'язанні 2- і 3-мірних початково-крайових електродинамічних задач в основі якого лежить рівняння Вольтера. Цей підхід використовується для вирішення нестаціонарних електродинамічних задач з урахуванням властивостей, що змінюються залежно від часу[2].

Створена група молодих учених, яка досліджує перетворення електромагнітних імпульсів у таких середовищах, включаючи й оцінку складності перетворення. Окрім того, у сферу інтересів групи входять нестаціонарні явища в діелектричних хвилеводах і резонаторах[2].

Міжнародна діяльність

[ред. | ред. код]

У 1993 році Олександр Нерух отримав від Міжнародного фонду Сороса грант.

У 1996 році він став Соросовським доцентом.

З 1998 року він — IEEE Senior Member.

У 1998 році Олександр Нерух був включений до 16-го випуску видання Who's Who in the World.

У 2001, 2003, 2006, 2007 роках він працював у якості Visiting Professor Ноттінгемського університету у Великій Британії[2].

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Олександ Нерух є автором понад 190 публікацій та 2 патента[4][5].

Монографії видані закордоном:

  • Nerukh, A., Benson T. Non-Stationary Electromagnetics: An Integral Equations Approach. 2nd Edition. - Pan Stanford, 2018.
  • Nerukh, A., Sakhnenko, N., Benson, T., Sewell, P. Non-stationary electromagnetics. — Pan Stanford Publishing Pte. Ltd., 2012. — 628 p.
  • Nerukh A., Sakhnenko N. Non-Stationary Electromagnetics. — Pan Stanford Publishing Pte. Ltd., 2012. — 596 р.

Статті:

  • Nerukh A., Kuryzheva O., Benson, T. Time-spatial structure of airy pulse in non-stationary environment // Optical and Quantum Electronics. — 2018. — 50(2),52.
  • Nerukh A. G., Kuryzheva O. V. Transformation of the airy pulse by a jump-like change of the medium permittivity in time // Telecommunications and Radio Engineering (English translation of Elektrosvyaz and Radiotekhnika). — 2018. — 77(12). — pp. 1017—1028.
  • Kuryzheva O. V., Nerukh A. G. Changing of an Airy pulse form due to re-reflections inside a dielectric layer // 2016 2nd International Young Scientists Forum on Applied Physics and Engineering. — YSF 2016-Forum Proceedings. — 2016. — pp. 183—186.
  • Kuryzeva O. V., Tkach A. D., Nerukh A. G. Implementation of the extinction theorem in a problem of Airy pulse scattering by a dielectric layer // 2016 8th International Conference on Ultrawideband and Ultrashort Impulse Signals. — UWBUSIS, 2016. — pp. 97–100.
  • Kuryzheva O. V., Nerukh A. G. Evolution of an Airy pulse energy flow induced by a dielectric plane boundary // Proceedings of the International Conference on Advanced Optoelectronics and Lasers. — CAOL, 2016. — pp. 57–59.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]