Нічик Валерія Михайлівна — Вікіпедія

Нічик Валерія Михайлівна
Народилася	3 жовтня 1928(1928-10-03) Антонівка, Варвинський район, Прилуцька округа, Українська СРР, СРСР
Померла	13 листопада 2002(2002-11-13) (74 роки) Київ, Україна
Країна	Україна
Діяльність	історикиня, філософ, релігієзнавиця, викладачка університету
Галузь	історія філософії[1] і історія релігії[1]
Знання мов	українська[1]

Валерія Михайлівна Нічик (3 жовтня 1928(19281003) — 13 листопада 2002) — український історик філософії та релігії. Доктор філософських наук, професор, автор близько 150 наукових публікацій, заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат премії НАНУ ім. Д. Чижевського (1999). Народилася в сім'ї вчителів, в селі Антонівка, Чернігівська область, УРСР. Випускник філософського факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Закінчикла аспірантуру під керівництвом Сергія Кримського. Співробітник Інституту філософії НАН України (з 1952). Завідувач сектору (1984—1990) і відділу історії філософії України (1990—1996). Досліджувала історію української філософської думки. Померла в Києві, Україна.

• Ничик, В.М. (1977). Феофан Прокопович. Москва.
• Ничик, В.М. (1978). Из истории отечественной философии конца XVII — начала XVIII в. Киев.
• Нічик, В.М., Литвинов, В.Д., Стратій, Я.М. (1991). Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI — початок XVII ст.). Київ.
• Нічик, В.М. (1997) Петро Могила в духовній історії України. Київ.
• Нічик, В.М. (2001). Києво-Могилянська академія і німецька культура. Київ.
• Нічик, В.М. (2002). Симон Тодорський і гебраїстика в Києво-Могилянській академії. Київ.

• Православне сповідання віри // Українська Релігієзнавча Енциклопедія.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нічик Валерія Михайлівна

• Нічик Валерія Михайлівна
• Нічик Валерія Михайлівна