French
DeutschОблога Нарви (1558) — Вікіпедія
| Облога Нарви | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лівонська війна | |||||||
 | |||||||
| Координати: 59°22′44″ пн. ш. 28°12′01″ сх. д. / 59.37916666602777838° пн. ш. 28.20055555502777977° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Лівонська конфедерація | .svg){kind=small} Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Фохт Шнелленберг | Данило Адашев Олексій Басманов Іван Бутурлін | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомі | невідомі | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомі | невідомі | ||||||
Облога Нарви 1558 — одна з перших військових операцій Лівонської війни, в якій московське військо на чолі з воєводами Данилом Адашевим, Олексієм Басмановим та Іваном Бутурліним осадило Нарву (Ругодів). Гарнізон Нарви перебував під командуванням лицаря Фохта Шнелленберга.
Штурму міста передували довгі артилерійські перестрілки Нарви та Івангорода. 11 травня було розпочато штурм міста, натхненний виникненням у Нарві сильної пожежі — «загорілося в Ругодіві і почало горіти у багатьох місцях».[1] Завдяки тому, що значна частина гарнізону залишила зміцнення для боротьби з пожежею, військам Івана Грозного вдалося проломити ворота та заволодіти нижнім містом, завдавши лівонцям значних втрат. Як пише літописець, «І голови стрілецькі ворота в них ті взяли та на місто зійшли, і в ті ворота увійшли Олексій та Данило, а в Коливанську Іван Бутурлін, і німець побили багатьох».[1] Після цього, у тому числі із захоплених гармат, був відкритий вогонь по верхньому замку для наступного нападу. Проте обложені, бачачи своє безнадійне становище, здалися за умов вільного виходу з міста. За літописом, було захоплено 230 великих і малих гармат та безліч пищалей. Жителі міста склали присягу на вірність цареві.[1]
Нарва стала першою великою фортецею, взятою московським військом у Лівонській війні. Опанувавши її, Московія отримала зручну морську гавань, через яку стали можливими прямі зносини із Західною Європою. Також у Нарві почалося створення московського флоту — було обладнано верф, де почали роботи майстри з Холмогорів і Вологди. У гавані Нарви згодом базувалася флотилія з 17 судів під командою німця, данського підданого Кірстена Роде, прийнятого на московську службу.
Іван IV надіслав до Нарви новгородського архієпископа з наказом освятити місто та очолити споруду православних храмів.[1] Нарва залишалася під російським контролем до 1581, коли її завоювала шведська армія на чолі з Понтусом Делагарді.