Олег Сус — Вікіпедія

Олег Сус
Народився	9 вересня 1924(1924-09-09)[1][2][…] або 9 квітня 1924(1924-04-09)[4] Брно, Чехословаччина[2][5][…]
Помер	22 листопада 1982(1982-11-22)[1][2][…] (58 років) Брно, Чеська Соціалістична Республіка, Чехословаччина[5][3]
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d
Країна	Чехословаччина[6][4]
Діяльність	естет літературознавець критик
Alma mater	Masaryk University Faculty of Artsd[3]
Знання мов	чеська
Членство	Svaz československých spisovatelůd[3]
У шлюбі з	Milada Susovád

Олег Сус (чеськ. Oleg Sus; нар. 9 вересня 1924(19240909) — пом. 22 листопада 1982(19821122)) — чеський естет, літературознавець і критик. Він використовував псевдоніми gs, Olaf, ajlavník, A. Arché, D. Bredon, De Death, Larsen, Tlalok та інші.

Після закінчення навчання (1944), вивчав богемістику та естетику в Університеті Масарика, Брно (доктор філософії, 1950). Після цього він почав читати лекції на факультеті мистецтв в Брно, у 1960 р. став кандидатом філологічних наук, у 1964 р. був габілітований в галузі естетики.

У 1964 році він став членом Спілки чехословацьких письменників (чеськ. Svazu československých spisovatelů) і почав працювати над часописами Host do domu та Index.

У 1965 році викладав естетику на факультеті мистецтв у Брно, де він працював до 1971 року, коли його змусили піти з політичних причин. Певний час він був безробітним й заробляв собі на життя лише періодично пишучи статті під іменами своїх друзів або під псевдонімами. Пізніше він працював у закордонних виданнях.

У 1965 р. був нагороджений премією видавництва «Блок», Брно (за книгу «Метаморфози сміху і люті» (чеськ. Metamorfózy smíchu a vzteku)).

Він займався переважно питаннями естетики, загальної теорії мистецтва та літературознавства.

• Metamorfózy smíchu a vzteku (soubor studií, 1963, 2., rozš. vyd. 1965)
• Geneze sémantiky hudby a básnictví v moderní české estetice, vydání z roku 1969 šlo do stoupy, další vydání až v r. 1990
• A Contribution to the Prehistory of Relations between Formalism and Semantics. The Czech Semantics in statu nascendi. A Historical Retrospect, Urbino 1975
• Estetické problémy pod napětím. Meziválečná avantgarda, surrealismus, levice, Praha 1992
• Geneze sémantiky hudby a básnictví v moderní české estetice. Dvě studie o Otakaru Zichovi, Praha 1992
• Bez Bohů geneze?, Brno 1996

• 1964 Nálezy (Jirásek Nepraš Steklík)
• 1965 Vlasta Zábranský: Možnosti
• 1968 Naděžda Plíšková: Grafika
• 1967 Karel Nepraš & Jan Steklík
• 1968 Křižovnická škola čistého humoru bez vtipu (Páni ředitelé Karel Nepraš, KŠ & Jan Steklík, KŠ)

• Lubomír Slavíček (ed.), Slovník historiků umění, výtvarných kritiků, teoretiků a publicistů v českých zemích a jejich spolupracovníků z příbuzných oborů (asi 1800-2008), Sv. 2, s. 1387-1388, Academia Praha 2016, ISBN 978-80-200-2094-9
• Slovník zakázaných autorů. Praha : SPN 1991, s. 402–404.
• Igor Zhoř, Strukturalismus a sémantika v díle Olega Suse (pokus o výběrovou bibliografii), in: Sborník památce Olega Suse, Praha-Brno 1988 (samizdat)