Олігодендроцит — Вікіпедія

Олігодендроцит
Олігодендроцити пофарбовані флуоресцентною міткою зеленою з синіми ядрами
Деталі
Системанервова система
Ідентифікатори
Латинаoligodendrocytus
MeSHD009836
THH2.00.06.2.00003 і H2.00.06.2.01018
FMA54540 і 83665
Анатомічна термінологія
О. формує електричну ізоляцію навколо аксона нервової клітини ЦНС
Анатомія нервової тканини:
1 — епендимацити
2 — нейрони
3 — аксони
4 — олігодендроцити
5 — астроцитів
6 — мієлінова оболонка
7 — мікрогліальні клітини
8 — капіляр

Олігодендроци́ти (від грец. ολίγος — «небагато, мало», δέντρο — «дерево», та κύτος — «містилище»), або олігодендроглі́я[1] — тип клітин мозку, різновид нейроглії, основні функції яких є підтримувати й ізольовувати аксони в центральній нервовій системі (головний і спинний мозок) деяких хребетних. (Ту ж саму функцію виконують клітини Шванна в периферійній нервовій системі.)

Олігодендроцити утворюють мієлінову оболонку навколо нервових волокон, яка складається з 80% ліпідів і 20% білків.[2] Окрема клітина може взаємодіяти з 50 аксонами, загортаючи приблизно 1 мкм мієлінової оболонки навколо кожного аксона (шваннівські клітин, з іншого боку, можуть обгортати лише один аксон). Кожен олігодендроцит формує один сегмент мієліну для кількох сусідніх аксонів.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ragheb, Fadi (1999). The M3 Muscarinic Acetylcholine Receptor Mediates p42mapk Activation and c-fos mRNA Expression in Oligodendrocyte Progenitors (PDF). Ottawa: National Library of Canada. Процитовано 7 березня 2006.
  2. а б Carlson, Physiology of Behavior, 2010