Орнітологія — Вікіпедія

Сова сіра
Зоологія
Ця стаття є частиною тематичної серії статей із зоології
Категорія КатегоріяПортал Портал

Орнітоло́гія (грец. ὄρνιθος — птах і λόγος — наука, знання, буквально — птахозна́вство[1]) — наука про птахів, один з розділів зоології. Вивчає птахів, їхню ембріологію, морфологію, фізіологію, екологію, систематику і географічне розповсюдження.

Авіаційна орнітологія — розділ орнітології, що вивчає птахів, які становлять небезпеку для польотів повітряних суден.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Термін «Орнітологія» введено італійським натуралістом У. Альдрованді наприкінці XVI століття[джерело?].

Починаючи з 1884 року періодично проводяться Міжнародні орнітологічні конгреси.

Задачі орнітології

[ред. | ред. код]

Основні завдання орнітології:

  • вивчення видової різноманітності і числа особин на території, що вивчається;
  • вивчення систематики, етології, фізіології і екології птахів, фенології птахів;
  • проблеми охорони рідкісних видів тощо.

Методи орнітологічних досліджень

[ред. | ред. код]
Кільцювання пташеняти мартина звичайного (Chroicocephalus ridibundus з родини Мартинові Laridae). Працює орнітолог, науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України.
Сонограми фрагментів пісень соловейків звичайного та південного дають можливість надійно розрізнити ці два види за голосом

Дослідження проводяться різними способами.

Орнітологічні спостереження

[ред. | ред. код]

Найпростіший вид орнітологічних досліджень — спостереження.
Орнітологічні спостереження (англ. birdwatching) — спостереження за птахами, які виконує визначений авіаційний персонал з метою своєчасного виявлення птахів на контрольованій ним території (частині повітряного простору) та оцінки їх потенційної небезпеки для польотів повітряних суден.
Візуальні орнітологічні спостереження виконують з метою оперативної оцінки орнітологічної обстановки та є основним джерелом інформації про чисельність, видовий склад, характер поведінки та співвідношення місцевих та мігруючих птахів у районі аеродрому (полігона).

Будівля для прихованого спостереження за птахами на березі озера Довгого в Національному природному парку «Олешківські піски».

Візуальні орнітологічні спостереження на аеродромі поділяються на:

  1. регулярні (постійні) орнітологічні спостереження, які паралельно з метеорологічними спостереженнями на аеродромі у світлий час доби незалежно від виконання польотів;
  2. епізодичні (оперативні) орнітологічні спостереження, які виконують під час польотів;
  3. епізодичні орнітологічні спостереження у темний час доби, які виконують разом з метеорологічними спостереженнями на аеродромі;
  4. спеціальні орнітологічні спостереження, які виконують в період орнітологічного обстеження протягом 2 годин після світанку, 1 години опівдні і 2 годин до заходу сонця.

Також виконують орнітологічні спостереження:

  • аеровізуальні (з борту повітряного судна у польоті) під час повітряної розвідки погоди в світлий час доби по установлених маршрутах з урахуванням як орнітологічної обстановки, так і метеорологічних умов;
  • радіолокаційні — на аеродромі одночасно з радіолокаційною розвідкою погоди.[2]

Вивчення міграції птахів здійснюють методом кільцювання птахів. Для цього птахів відловлюють спеціальними сітками, одягають кільця і відпускають.

Наукові установи та організації

[ред. | ред. код]

В Україні провідною установою щодо вивчення птахів є Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України та його підрозділи Азово-Чорноморська орнітологічна станція, Український центр кільцювання птахів. Також функціонують громадські організації та робочі групи — Українське орнітологічне товариство імені К. Ф. Кесслера, Західноукраїнське орнітологічне товариство, Азово-Чорноморська орнітологічна спілка, Українське товариство охорони птахів, робоча група Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця та інші.

Орнітологічні журнали

[ред. | ред. код]

У світі видається понад 100 спеціалізованих наукових орнітологічних журналів. Серед них найвідомішими є:

Українськими орнітологічними журналами є:

Відомі українські орнітологи

[ред. | ред. код]

Дослідники XIX ст.:

Дослідники першої половини ХХ ст.:

Дослідники другої половини ХХ ст.:

Сучасні дослідники:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Орнітологія. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 5 грудня 2022.
  2. а б Правила орнітологічного забезпечення польотів державної авіації України, затверджені Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2016 № 478. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  3. Беркут (український орнітологічний журнал). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 5 липня 2011.
  4. Бранта: (Сб. научн. тр. Азово-Черноморской орнитологической станции. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Західно-Українська орнітологічна станція: напрями і результати діяльності: зб. пр. / Зах.-Укр. орнітол. станція ; ред.: І. Шидловський [та ін.]. — Л. : Євросвіт, 2002. — 90 с.: іл. — Бібліогр.: с. 82-87. — ISBN 966-7343-38-3
  • Пізнай і полюби: довідник юного орнітолога / Я. Т. Левчук. — К. : Веселка, 1995. — 79 с.:іл. — ISBN 5-301-01749-7
  • Труфанов Г. Цікава орнітологія. К: Веселка, 1983.
  • Экологическая орнитология: учебное пособие для академического бакалавриата / Л. Г. Вартапетов. — М.: Издательство Юрайт, 2018. — 170 с.
  • Ильичев В. Д., Карташев Н. Н., Шилов И. А. Общая орнитология: Учебник для студ. биол. спец. ун-тов. — М.: Высшая школа, 1982. — 464 с.
  • Шульпин Л-М. Орнитология. Л., 1940.
  • Bezzel Е. Ornithologie. Stuttgart, 1977.
  • Dorst J. The life of birds. Ldn, 1974, v. I—II.
  • Карпатський путівник для спостерігача за птахами. Київ: ТОП Україна. 2010. с. 96 с. : іл.