Павія — Вікіпедія

Павія Pavia
Комуна
Країна	Італія
Регіон	Ломбардія
Провінція	Павія
Код ISTAT	018110
Поштові індекси	27100
Телефонний код	0382
Координати	45°11′0″ пн. ш. 9°9′0″ сх. д. / 45.18333° пн. ш. 9.15000° сх. д. / 45.18333; 9.15000
Висота	77 м.н.р.м.
Площа	62 км²
Населення	70 636 (01-01-2023)
Густота	1139,29 ос./км²
Розміщення
Мапа
Влада
Мер	Fabrizio Fracassi (30-5-2019)
Офіційна сторінка

Павія (італ. Pavia) — місто та муніципалітет на півночі Італії, у регіоні Ломбардія, столиця провінції Павія, знаходиться на річці Тічино.

Павія розташована на відстані^[1] близько 460 км на північний захід від Рима, 32 км на південь від Мілана.

Населення — 72 205 осіб (2014)^[2]. Щорічний фестиваль відбувається 9 грудня. Покровитель — San Siro.

Місто є південним передмістям Мілана. Виробництво швейних машин, верстатів, турбін, сільськогосподаських машин і устаткування, радіоелектронних виробів, штучного волокна; нафтопереробна, швейна, меблева, харчова промисловість. Університет (з 1361). Місто зберігає середньовічну зовнішність. Численні романські споруди (базиліка Сан-Мікеле, 1117–1155, та інші), готичний замок Вісконті (1360–1365), ренесансний собор (1488-92, архітектори Дж. А. Амадео, Д. Браманте, Дж. Дж. Дольчебуоно та інші; фасад — 19 ст.), церква Санта-Марія ді Канепанова (кінець 15 ст., архітектор Дж. А. Амадео). Музей замку, Пінакотека Маласпіна, музей Чертозі. Поблизу Павії монастир Чертоза (з 1396; ранньоренесансний фасад церкви, з 1473, архітектор Дж. А. Амадео тощо).

1525 року біля Павії відбулася відома битва, в якій армія Габсбургів розтрощила французьку армію й полонила французького короля Франциска I.

• Головні художні скарби міста зберігаються в Чертозі, картузіанському монастирі за 8 км дорогою на Мілан. Він будувався на замовлення Джана Галеаццо Вісконті починаючи з 1396 року як родинна усипальниця роду Вісконті. Протягом століть будівництво вели кілька поколінь родини Соларі, і за той час готичні смаки змінилися ренесансними. В інтер'єрі — картини, фрески, скульптури Амброджо Бергоньйоне, Перуджино, Бернардіно Луїні, Гверчіно та інших майстрів.
• Павійський собор було закладено 1488 року й будувався 410 років. Серед італійських храмів за висотою центрального купола (97 метрів) він поступається лише собору св. Петра та Санта-Марія-дель-Фйоре. Сусідня з ним вежа XIV століття (одна з багатьох подібних) завалилася в березні 1989 року.
• Церква Сан-Мікеле-Маджоре XI–XII століть — один з найкращих зразків ломбардської романіки. Побудована на руїнах давнішого храму лангобардської столиці. У рік освячення храму в ньому був коронований Фрідріх Барбаросса.

• Базиліка св. Петра «в Золотому небі» — характерний пам'ятник ломбардского стилю XII століття, побудований на місці стародавньої базиліки з похованнями лангобардских королів, св. Августина та Боеція.
• Санта-Марія-дель-Карміне — пам'ятка ломбардської цегляної готики часів перших Вісконті. За розмірами поступається лише міському собору.
• Резиденція міланських Вісконті (XIV ст.), під мурами якої відбулася знаменита битва при Павії.
• Санта-Марія-ді-Канепанова — видатнва пам'ятка ренесансної архітектури. Круглий у плані храм будувався в 1500–1507 роках за проектом Джованні Антоніо Амадео, ймовірно, під враженням від міланських робіт Донато Браманте.
• З пам'яток римської старовини довгий час зберігався Понте Веккьйо — міст через Тічино, замінений в половині XIV століття мальовничою критою спорудою, яка була знищена під час Другої світової війни, але згодом її відбудували в формах, що нагадують початкові.
• Школи Гісльєрі та Борромео — одні з найстаріших в Ломбардії, засновані в 1560-і роки Павлом V і Карло Борромео, відповідно.

Населення за роками:^[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживав 10 201 іноземець з 141 країни, серед них 1946 громадян країн Євросоюзу та 1162 громадяни України.^[4]

• Боргарелло
• Карбонара-аль-Тічино
• Чертоза-ді-Павія
• Кура-Карпіньяно
• Марчиньяго
• Сан-Дженезіо-ед-Уніті
• Сан-Мартіно-Сіккомаріо
• Сант'Алессіо-кон-В'ялоне
• Торре-д'Ізола
• Травако-Сіккомаріо
• Валле-Салімбене
• Берегуардо

• Арментарій з Павії (пом. 451 році) — святий єпископ
• Лютперт (680—702) — король лангобардів (700—702), син короля Куніберта
• Ліутпранд Кремонський (920—971/972) — середньовічний дипломат та церковний діяч королівства Італія та Священної Римської імперії, хроніст, письменник
• Карло М. Чіполла (1922—2000) — італійський економіст, історик економіки.

• Див. категорію Уродженці Павії

• 
  Базиліка святого Петра в золотому небі
• 
  La Cupola Arnaboldi, risalente al 1882
• 
  Borgo Ticino, il quartiere di Pavia che si estende al di là del fiume, fuori dalle antiche mura della città
• 
  Veduta notturna del Ponte Coperto
• 
  Le torri medievali di Piazza Leonardo da Vinci

• Список муніципалітетів провінції Павія

Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.