Палац Товкачів у Соснівці — Вікіпедія
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Палац Товкачів | |
---|---|
49°07′06″ пн. ш. 26°43′33″ сх. д. / 49.118361° пн. ш. 26.725972° сх. д.Координати: 49°07′06″ пн. ш. 26°43′33″ сх. д. / 49.118361° пн. ш. 26.725972° сх. д. | |
Статус | збережений |
Країна | Україна |
Розташування | село Соснівка, Ярмолинецька селищна громада, Хмельницький район, Хмельницька область |
Тип будівлі | палацово-парковий комплекс |
Засновник | Юлій Товкач |
Будівництво | 1875 — 1877 |
Стан | перетворений у Куявський обласний дитячий психоневрологічний санаторій |
Палац Товкачів — палацово-парковий комплекс, розташований у селі Соснівка Ярмолинецької селищної громади Хмельницького району Хмельницької області. Поряд знаходиться Куявський парк.
У XIX столітті село Куява (теперішня назва — Соснівка) належала панові польського походження Юлію Товкачу. У 1875—1877 роках тут почато будівництво палацу та закладено парк. Пан Товкач, який спеціалізувався на розведенні мисливських собак та арабських скакунів, мав багато конюшень, манежі та іподром, де готував своїх улюбленців і брав участь у перегонах на території сучасної Польщі та України.
Маєток складався з двох, майже однакових частин — одно- та двоповерхової. З боку паркового фасаду будівлю прикрашала статуя Божої Матері, розташована у спеціальній ніші. З одного боку палац, який знаходиться в обрамленні парку, оточували сади, а з іншого — озера. У 1918 році пан Товкач виїхав у Кам'янець-Подільський, після чого його садибу розграбували.
Після революційних подій 1917 року палац використовували як будинок відпочинку для партійних робітників. В окупаційний період Другої світової війни тут відпочивали німецькі військовослужбовці. З 1945 року маєток почали використовувати як дитячий протитуберкульозний, а згодом психоневрологічний санаторій «Куява». Наприкінці 2018 року санаторій, яких знаходився в неналежному стані, приєднано до дитячого санаторію «Світанок» у Маліївцях[1][2]. Згодом його закрили[3].
Палац входить в число пам'яток архітектури обласного значення. Разом з тим, споруда неодноразово перебудовувалася і ремонтувалася. Східна частина, що колись була оранжереєю зараз замурована, а також змінено форму даху. Незважаючи на перебудову, чимало елементів інтер'єру збереглося в оригіналі. Зокрема, стародавні дворівневі ступінчасті дубові сходи, старий кахляний камін і досі використовується за призначенням. В колишній бальній залі до цього часу збереглися ліплені орнаменти та паркет. На території є криничка. Для господарських потреб використовуються й низка будівель, зведених за часів Товкача. Куявський парк, що займає близько 27,7 гектарів та багатий на велику кількість хвойних дерев є пам'яткою садово-пам'яткового мистецтва.
- ↑ Олійник, Ірина (21 грудня 2018). Реорганізація неминуча: хмельницькі депутати підтримали закриття дитячого психоневрологічного санаторію на Ярмолинеччині. Новини Хмельницького "Є" (укр.). Процитовано 7 лютого 2024.
- ↑ У Департаменті охорони здоров’я підсумували результати роботи галузі у 2018 році та напрями подальшого реформування на 2019-й. Хмельницька обласна військова адміністрація. 1 березня 2019.
- ↑ Пустиннікова, Ірина (5 лютого 2023). Без світла, але з куражем: як живе наймолодший музей України. Українська правда. Життя. Процитовано 7 лютого 2024.
- Родові палаци та маєтки: інформаційний довідник/ укладач В. Москаленко. — Ярмолинці, 2014. — 28 с.