Пастор Мальдонадо — Вікіпедія

Пастор Мальдонадо
ГромадянствоВенесуела Венесуела
Народився9 березня 1985(1985-03-09) (39 років)
Маракай, Венесуела[1]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Австралії 2011
Остання гонкаГран-прі Угорщини 2015
Сезони5 (20112015)
КомандиWilliams-Cosworth, Lotus-Mercedes
Гран-прі (старти)87 (86)
Перемоги1
Подіуми1
Поули1
Найшвидші кола0
Очки61
Перша перемога Гран-прі Іспанії 2012
Остання перемога Гран-прі Іспанії 2012
Місце у сезоні
2014 року
16 (2 оч.)

Пастор Мальдонадо (ісп. Pastor Maldonado, нар. 9 березня 1985 в Маракаї) — венесуельський автогонщик. Перед своїм дебютом у «Формулі-1» у 2011 році виграв чемпіонат серії GP2 2010 року. З 2014 по 2015 рік виступав за команду Лотус.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Формула-Рено

[ред. | ред. код]

Перший досвід у формульних гонках Мальдонадо почав набирати в Італії у 2003 році. Він взяв участь в Італійському чемпіонаті Формули-Рено за команду «Cram Competition» і був класифікований сьомим за підсумками чемпіонату. Пастор тричі фінішував на подіумі і один раз завоював поул-позицію.[2] за кермом «Cram Competition» він також взяв участь в одному етапі Німецького чемпіонату Формули-Рено на трасі Ошерслебен.[3]

У 2004 році Мальдонадо працював за подвійною програмою виступаючи в Італійській та Європейської Формулі-Рено за все ту ж «Cram Competition». Він виграв титул в італійській серії, з вісьмома перемогами і шістьма поул-позиціями з сімнадцяти стартів.[4] У європейському чемпіонаті він був класифікований восьмим з двома перемогами.[5] Мальдонадо також знайшов час для участі в одному етапі Єврокубка Формули-Рено V6 на трасі Спа-Франкоршам де він фінішував на п'ятому місці.[6]

У листопаді 2004 року Мальдонадо провів тести за команду Формули-1 «Мінарді» на трасі Мізано в Італії.[7] Колишній власник команди Джанкарло Мінарді, позитивно відгукнувся про успіхи Мальдонадо.[8]

Італійська Ф-3000

[ред. | ред. код]

У 2005 році Мальдонадо покинув Формулу-Рено, але він не міг повністю провести сезон у будь-якій серії. Він здійснив чотири старти в Італійській Формулі-3000 разом з командою «Sighinolfi Auto Racing», найкращим результатом було дев'яте місце.[9] Також він взяв участь у дев'яти гонках Світової Серії Рено (і зробив сім стартів), найкращим результатом було сьоме місце.[10] Тим не менше, його участь у серії була затьмарена забороною на участь у чотирьох гонках. Він не знизив швидкість на трасі в Монако, незважаючи на попереджувальні прапори, він потрапив в аварію і серйозно травмував маршала.[11]

Світова Серія Рено

[ред. | ред. код]

Цілком сезон Світової Серії Рено Мальдонадо провів за команду «Draco Racing» у 2006 році. Сезон він завершив на третьому місці з трьома перемогами, шістьма подіумами, і п'ятьма поул-позиціями.[12][13]

Судовий процес

[ред. | ред. код]

Тим не менше сезон був затьмарений дискваліфікацією Мальдонадо на трасі Мізано через невідповідність боліда технічному регламенту, Мальдонадо міг виграти чемпіонський титул.[14] «Draco Racing» подала апеляцію на рішення італійського суду в січні 2007 року.[15] Але втрати 15 очок вистачило, щоб опуститися з першого на третє місце позаду Алкеса Даніельссона та Борхи Гарсії.

Мальдонадо керує болідом ART Grand Prix на турецькому етапі сезону 2009 GP2.

Успіхи Мальдонадо зацікавили більшість команд GP2 і він підписав контракт з командою «Trident Racing» на сезон 2007 року після успішних тестів у 2006.[16] Він здобув свою першу перемогу всього-лише в четвертій гонці на етапі в Монако. Тим не менше, він пропустив чотири останні етапи після перелому ключиці під час практики, у результаті він закінчив чемпіонат за межами топ-10.[17] Мальдонадо перейшов до команди «Piquet Sports» у 2008 році, на свій другий рік виступів. До середини сезону в його активі було два поули і два подіуми. У дощовій гонці на етапі в Сільверстоуні — він врізався під час шаленого старту, отримав штраф за порушення швидкості на піт-лейн, інший штраф отримав за обгін під жовтим прапором, він врізався в Адріана Вальєса та Камуї Кобаясі на останньому колі. Пастор стартував з кінця стартової решітки в основній гонці на етапі в Угорщині, але він фінішував п'ятим тому що пізніше всіх поїхав на обов'язковий піт-стоп, він встановив серію швидких кіл на зношених шинах. Чотири фініші на подіумі і перемога в спринті на трасі Спа-Франкоршам — за останні шість гонок підняли його на п'яте місце в особистому заліку пілотів.

На сезон 2009 Мальдонадо підписав контракт з командою «ART Grand Prix».[18] Також він замінив з другого етапу Сезону 2008-09 GP2 Asia Філіппа Нельсона.[19]

Мальдонадо взяв участь у першому етапі сезону 2009 Євросерії 3000 на автодромі Алгарве для того, щоб отримати досвід перед фіналом GP2. Він виграв першу гонку, стартувавши з другої позиції[20].

У сезоні 2010 року Мальдонадо виступав разом з Луїсом Разією за команду «Rapax Team». Він виграв чемпіонат на передостанній гонці сезону, що проходила в Монці.

Формула-1

[ред. | ред. код]
Мальдонадо за кермом боліду команди «Вільямс».

У 2010 році Мальдонадо був претендентом на місце у команді Формули-1 «Campos Meta». Керівник команди Адріан Кампос повідомив, що напарником Бруно Сенни може стати Педро Де ла Роса, Віталій Петров або Мальдонадо, але фінансові проблеми і перехід прав власності змінили ситуацію, в результаті місце пілота отримав Карун Чандхок.

Згодом венесуельське видання «Lider» повідомило, що чемпіон GP2 сезону-2010 Пастор Мальдонадо підписав контракт з командою «Вільямс» Формули-1 на сезон 2011 року. За відомостями видання, спонсором Мальдонадо виступила компанія «PDVSA».[21] Імовірно, за контракт Мальдонадо «PDVSA» заплатила команді 15 мільйонів євро.[22] У «Вільямсі» Мальдонадо замінив німця Ніко Хюлькенберга.

Результати виступів

[ред. | ред. код]

Результати виступів у GP2

[ред. | ред. код]
Рік Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ОЗ Очки
2007 Trident Racing БАХ
НС
БАХ
16
ІСП
Схід
ІСП
17
МОН
1
ФРА
10
ФРА
8
ВЕЛ
7
ВЕЛ
2
НІМ
6
НІМ
4
УГО
Схід
УГО
Схід
ТУР
Т
ТУР
Т
ІТА
Т
ІТА
Т
БЕЛ
Т
БЕЛ
Т
ВАЛ
Т
ВАЛ
Т
11 25
2008 Piquet Sports ІСП
12
ІСП
Схід
ТУР
Схід
ТУР
Схід
МОН
2
МОН
Схід
ФРА
3
ФРА
7
ВЕЛ
Ret
ВЕЛ
15
НІМ
6
НІМ
17
УГО
5
УГО
18
ЄВР
2
ЄВР
Схід
БЕЛ
3
БЕЛ
1
ІТА
2
ІТА
4
5 60
2009 ART Grand Prix ІСП
5
ІСП
6
МОН
8
МОН
1
ТУР
6
ТУР
5
ВЕЛ
7
ВЕЛ
1
НІМ
Схід
НІМ
9
УГО
4
УГО
Схід
ВАЛ
ДСК
ВАЛ
8
БЕЛ
4
БЕЛ
Схід
ІТА
Схід
ІТА
15
ПОР
11
ПОР
20
6 36
2010 Rapax Team ІСП
6
ІСП
3
МОН
2
МОН
11
ТУР
1
ТУР
6
ВАЛ
1
ВАЛ
4
ВЕЛ
1
ВЕЛ
4
НІМ
1
НІМ
20
УГО
1
УГО
ДСК
БЕЛ
1
БЕЛ
Схід
ІТА
Схід
ІТА
Схід
АБУ
17
АБУ
9
1 87

Результати виступів у GP2 Asia

[ред. | ред. код]
Рік Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ОЗ Очки
2008–09 ART Grand Prix КИТ КИТ АБУ
Схід
АБУ
О
БАХ БАХ КАТ КАТ МАЛ
7
МАЛ
2
БАХ
Схід
БАХ
Схід
15 7

Результати виступів у Формулі-1

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Місце Очки
2011 AT&T Williams Williams FW33 Cosworth CA2011 2.4 V8 АВС
Схід
МАЛ
Схід
КИТ
18
ТУР
17
ІСП
15
МОН
18
КАН
Схід
ЄВР
18
ВЕЛ
14
НІМ
14
УГО
16
БЕЛ
10
ІТА
11
СІН
11
ЯПО
14
КОР
Схід
ІНД
Схід
АБУ
14
БРА
Схід
19 1
2012 Williams F1 Team Williams FW34 Renault RS27-2012 V8 АВС
13
МАЛ
19
КИТ
8
БХР
Схід
ІСП
1
МОН
Схід
КАН
13
ЄВР
12
ВЕЛ
16
НІМ
15
УГО
13
БЕЛ
Схід
ІТА
11
СІН
Схід
ЯПО
8
КОР
14
ІНД
16
АБУ
5
США
9
БРА
Схід
15 45
2013 Williams F1 Team Williams FW35 Renault RS27-2012 V8 АВС
Схід
МАЛ
Схід
КИТ
14
БХР
11
ІСП
14
МОН
Схід
КАН
16
ВЕЛ
11
НІМ
15
УГО
10
БЕЛ
17
ІТА
14
СІН
11
КОР
13
ЯПО
16
ІНД
12
АБУ
11
США
17
БРА
16
18 1
2014 Lotus F1 Lotus F1 Lotus Lotus E22 Renault Energy F1‑2014 1.6 V6 turbo AUS
Схід
MAL
Схід
BHR
14
CHN
14
ESP
15
MON
НС
CAN
Схід
AUT
12
GBR
17
GER
12
HUN
13
BEL
Схід
ITA
14
SIN
12
JPN
16
RUS
18
USA
9
BRA
12
ABU
Схід
16 2
2015 Lotus F1 Lotus F1 Lotus Lotus E23 Hybrid Mercedes PU106B Hybrid 1.6 V6 turbo AUS
Схід
MAL
Схід
CHN
Схід
BHR
15
ESP
Схід
MON
Схід
CAN
7
AUT
7
GBR
Схід
HUN
14
BEL
ITA
SIN
JPN
RUS
USA
MEX
BRA
ABU
14* 12*

Пілот не зміг завершити перегони але був класифікований подолавши понад 90% дистанції.
* Сезон триває.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Driver Database
  2. Italian Formula Renault Championship, 2003 Retrieved on February 1, 2007.
  3. 2003 Participations in German Formula Renault Retrieved on February 1, 2007.
  4. 2004 Participations Retrieved on February 1, 2007.
  5. 2004 European Formula Renault standings Retrieved on February 1, 2007.
  6. 2004 Participations Retrieved on February 1, 2007.
  7. Minardi tests Maldonado at Misano [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.] Retrieved on February 1, 2007.
  8. Albers quick at Misano Retrieved on February 1, 2007.
  9. 2005 F3000 Participations Retrieved on February 1, 2007.
  10. 2005 WSR Participations Retrieved on February 1, 2007.
  11. Maldonado handed ban after crash [Архівовано 12 квітня 2008 у Wayback Machine.], news.bbc.co.uk, May 25, 2005. Retrieved on February 2, 2007.
  12. 2006 WSR Participations Retrieved on February 1, 2007.
  13. WSR 2006 Drivers' Championship Retrieved on February 1, 2007.
  14. Penalties hand victory to Vettel Retrieved on February 1, 2007.
  15. Danielsson confirmed as champion Retrieved on February 1, 2007.
  16. Maldonado confirmed at Trident Retrieved on February 1, 2007.
  17. Injury forces Maldonado out. crash.net. 19 серпня 2007. Процитовано 19 серпня 2007.
  18. Maldonado to race for ART in 2009. autosport.com. 10 листопада 2008. Процитовано 11 листопада 2008.
  19. Driver changes aplenty in Dubai. crash.net. 4 грудня 2008. Процитовано 4 грудня 2008.
  20. Maldonado wins Euroseries 3000 race. Racer. Haymarket Publications. 16 травня 2009. Процитовано 21 квітня 2011.
  21. Спонсор Мальдонадо[недоступне посилання з липня 2019]
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 28 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]