Пединівка — Вікіпедія
село Пединівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Пединівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA71020310050085906 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 642 особи (2009) |
Площа | 4,42 км²[1] |
Поштовий індекс | 20212 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′22″ пн. ш. 31°05′09″ сх. д. / 49.22278° пн. ш. 31.08583° сх. д.Координати: 49°13′22″ пн. ш. 31°05′09″ сх. д. / 49.22278° пн. ш. 31.08583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 192 м |
Водойми | річка Вільшанка |
Відстань до обласного центру | 74,1 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Городище |
Відстань до залізничної станції | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Пединівка, |
Сільський голова | Бойко Анатолій Васильович |
Карта | |
Мапа | |
Педи́нівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради, якій підпорядковане також селище Шампанія. Населення — 642 особи.
Село розташоване за 25 км на північний схід від районного центру — міста Звенигородка та за 35 км від залізничної станції Городище. Через село протікає річка Вільшанка.
За переказом старожилів, першим поселенцем на території села був козак Педан, тому назва була Педанівка, а по його смерті село стали називати Пединівка.
Згадки про існування вже великого села Пединівки можна зустріти в реєстрах козаків Війська Запорозького, складеного 1649 року Богданом Хмельницьким під час війни з польським королем Яном Казимиром. У Гавриленковій сотні Корсунського полку було чимало козаків із Кирилівки, Пединівки, Тарасівки та інших навколишніх сіл. Про це свідчать записи таких прізвищ з реєстру: Ілько Тарасівський, Роман Пединенко (відповідно Ілько з Тарасівки, Роман з Пединівки, Гаврило Моринський з Моринець, реєстр складався за назвою сіл. Жителі цієї місцевості брали активну участь у всенародному визвольному русі, очолюваному Богданом Хмельницьким у складі Корсунського полку.
На кінець XIX століття Пединівка була досить великим селом і волостю. У селі проживало 2 219 осіб, з них: чоловіків — 1 102, жінок — 1 117. До складу Пединівської волості входило 8 сіл: Будище, Верещаки, Гнилець, Журавка, Майданівка, Моринці, Сегединці.
До Жовтневого перевороту в селі була однокласна церковноприходська школа. Знаходилась вона біля церкви в хаті дяка. У школі не було парт, а були довгі столи і довгі лави.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923–1933 та 1946–1947 роках.
431 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 146 з них загинули, 58 нагороджені орденами й медалями.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Дружба», за яким було закріплено 1,7 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,4 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури і цукрові буряки, було розвинуте тваринництво. Допоміжною галуззю було рибництво. Працював цегельний завод.
Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 7,6 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.
12 вересня 2015 року митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан освятив облаштоване під храм приміщення, раніше духовні потреби здійснював священик УПЦ МП, віряни вирішили перейти до КП[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 673 | 98.54% |
російська | 7 | 1.03% |
інші/не вказали | 3 | 0.43% |
Усього | 683 | 100% |
Попівка — ландшафтний заказник місцевого значення значення.
В селі народились:
- Стоноженко Олександр Васильович — військовий, генерал-лейтенант;
- Щербак Григорій Каленикович — у минулому викладач Військово-інженерної академії ім. Кубишева;
- Доля Олександр Васильович — кадровий військовий, працював ректором Інституту цивільної авіації в Києві;
- Задорожній Василь Кирилович — професор Київського державного університету;
- Ракша Євген Ігорович — доктор сільськогосподарських наук;
- Тарануха Михайло Семенович — генерал-майор.
Багато часу у селі проводив Красюк Микола Ігорович, український поет, який писав шрифтом Брайля.
- ↑ Український видавничий портал "Хто є хто"[недоступне посилання]
- ↑ http://maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ У селі Пединівка на Черкащині засновано парафію Архистратига Божого Михаїла та освячено приміщення для богослужінь[недоступне посилання]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Пединівка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 19.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |