Пейрітой — Вікіпедія

Пейрітой
дав.-гр. Πειρίθους
Пейрітой ; дав.-гр. Πειρίθους
Божество в	давньогрецька міфологія
Посада	цар лапітівd
Батько	Іксіон або Зевс
Мати	Дія[d]
Діти	Polypoetesd
	Медіафайли у Вікісховищі

Пейріто́й, також Піріфо́й (грец. Πειρίθους) — син Іксіона (або Зевса) і Дії, фессалійський герой із племені лапітів, друг і соратник Тесея.

На весіллі Пейрітоя з Гіпподамією запрошені в гості кентаври, упившись, намагалися викрасти молоду та інших жінок. Зчинилася бійка (кентавромахія), під час якої, зокрема, кентавр Гріней вбив лапіта Бротея. Це призвело до війни лапітів з кентаврами, в якій брав участь Тесей. Пейрітой був учасником калідонського полювання, битви з амазонками, викрадення Єлени. За допомогою Тесея намагався викрасти Персефону, і розгніваний Аїд тримав його в підземному царстві. В Афінах Пейрітоя шанували як друга Тесея. Зображення Пейрітоя зустрічаються на метопах Парфенону, а також у вазовому живописі.

Примітки

Література

Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пейрітой

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45258418"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Pirithous]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;1050.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q45258418]][[d:Track:Q656]]</div>-1] а ^б ^в ^г Любкер Ф. Pirithous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1050.
d:Track:Q4249594 d:Track:Q101490 d:Track:Q1459210 d:Track:Q694826 d:Track:Q4135787 d:Track:Q24933120 d:Track:Q30059240 d:Track:Q45258418 d:Track:Q656

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24427233"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Щукарев,_Александр_Николаевич|А._Щ.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Иксион|Иксион]]_//_''[[:d:Q23892916|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1894._—_Т.&nbsp;XIIа._—_С.&nbsp;908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892916]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4529168]][[d:Track:Q24427233]]</div>-2] А. Щ. Иксион // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 908.
d:Track:Q23892916 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q656 d:Track:Q4529168 d:Track:Q24427233

[1]

[2]