Перистальтика — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Серпень 2016)

Периста́льтика (від грец. δύναμις περισταλτική — «обхоплювальна, стискувальна сила») — хвилеподібне скорочення стінок порожнистих трубчастих органів (кишок, шлунка, сечоводів та ін), сприяє пересуванню їх вмісту в каудальному напрямі (у тварин) або зверху вниз (у людини). Перистальтика — результат координованих скорочень поздовжніх і поперечних м'язів трубчастих органів. Одиночна хвиля перистальтики — кільцеве звуження просвіту органа, пересувається по його довжині. Стінки органу попереду звуження завжди трохи розслаблені, так що хвиля як би продавлює вміст у напрямку свого руху.

Хвилі перистальтики проходять одна за другою безперервно з певними ритмом та швидкістю. Так, у людини ритм перистальтики шлунка — 3 хвилі за 1 хв, швидкість проходження хвилі — 0,5 см/с; ритм перистальтики кишкиа — 6 хвиль за 1 хв. Характер перистальтики зумовлений як здатністю гладеньких м'язів до автоматичних скорочень (див.Автоматизм), так і функцією розташованих у них нервових сплетінь (див. ауербахове сплетіння або Мейснерове сплетіння). Регулюючий вплив на перистальтику має вегетативна нервова система, гуморальні фактори, у регуляції перистальтики може брати участь центральна нервова система, в тому числі кора головного мозку. Це доведено дослідами на тваринах, у яких викликані зміни перистальтики за допомогою умовних рефлексів, і спостереженнями над людьми (емоції гніву, болю гальмують перистальтику, почуття страху іноді супроводжується посиленою перистальтикою). Разом з тим перистальтика чітко виражена на відрізках кишки, повністю ізольованих від організму. На перистальтику впливають фізичні та хімічні властивості їжі, а також лікарські засоби. Зворотне явище перистальтики — антиперистальтика.