Персей (сузір'я) — Вікіпедія

Персей
Персей
Персей
Латинська назваPerseus
Род. відмінокPersei
СкороченняPer
Пряме піднесення03год хв
межівід 1год 22хв до 4год 41хв
Схилення45° '
межівід 30° 40' до 58° 30'
Площа615 кв.град.(24)
Зорі5 яскравіших від 3m
56 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоряМірфак(Альфа Персея) 1,8m
Метеорні потокиПерсеїди, Вересневі персеїди
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +90° i −31°
Увечері найкраще спостерігати протягом грудня
Існує з античності. Запропоноване

Персе́й (лат. Perseus) — сузір'я північної півкулі неба. Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба «Альмагест» давньогрецького астронома Клавдія Птолемея ще у II столітті.

Морфологічні особливості

[ред. | ред. код]
Сузір'я Персея із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825 року

Сузір'я містить близько 90 зір до 6m[1]. Воно має площу 615 квадратних градусів та є 24 сузір'ям за розміром із 88. З півдня межує з сузір'ями Овна іТельця, зі сходу — із сузір'ям Візничого, із півночі — із сузір'ями Кассіопеї та Жирафи, а із заходу — із сузір'ями Андромеди і Трикутника.

Персея легко знайти на небі, оскільки він має характерну форму й оточений декількома впізнаваними візерунками зір: на північ від нього зорі розташовані у формі літери W в сузір'ї Кассіопеї, на схід — шестикутник Візничого з яскравою зорею Капелла, на південь — Плеяди, а на захід — ланцюг із трьох найяскравіших зір в Андромеді[2].

У сузір'ї Персея найяскравіші зорі утворюють характерну дугу. Вигнута лінія починається з помаранчевого надгіганта Мірам (η Персея) і проходить через γ Персея та Мірфак (α Персея) до σ, ψ та δ Персея в центральній частині сузір'я. Її легко знайти, якщо прослідувати за уявною лінією від γ Кассіопеї (центральна зоря астеризму «W» Кассіопеї) через Рукбу (δ Кассіопеї, нижня права зоря «W»). Мірфак, найяскравіша зоря Персея, також є найяскравішою зорею на цій уявній лінії[2].

  • Мірфак (α Персея): найяскравіша зоря сузір'я. Мірфак (араб. Лікоть) — це надгігант спектрального класу F5Ib, що має зоряну величину 1,79m та віддалена від Землі на відстань 590 світлових років[3]. Мірфак яскравіша від Сонця у 5000 разів і має діаметр у 62 рази більший за діаметр Сонця. Це найяскравіший член скупчення Альфа Персея, яке є відкритим скупченням, що містить багато яскравих зір. Сусідні яскраві зорі, які є членами групи, включають зорі Дельта (3,0m)[4], Psi (4,3m)[5] і 48 Персея (4,0m)[6]; змінну Бета Цефея Epsilon Персея (2,9m)[7]; а також зорі 29 (5,2m)[8], 30 (5,5m)[9], 31 (5,0m)[10] і 34 Персея (4,7m)[11]. Близька зоря Йота Персея, яка має зоряну величину 4,05, вважається членом цієї групи, але насправді розташована на відстані лише 34 світлових років від нас. Ця зоря дуже схожа на Сонце, але світить у 2,2 раза яскравіше за нього. Це жовта зоря головної послідовності спектрального типу G0V. Тривалі пошуки не змогли знайти доказів того, що вона має планетну систему[12].
  • Алголь (β Персея) — одна з найвідоміших зір і друга за блиском у сузір'ї Персея. Алголь (від араб. الغول‎ — гуль) символізує очі Медузи Горгони в сузір'ї. Ця зоря є представником цілої групи затемнюваних змінних зір. Її видима зоряна величина змінюється в інтервалі від 2,12m до 3,39m з періодом приблизно 2,867 дня. Спектральний клас цієї зорі — B8 V, розташована вона на відстані в 93 світлових роки.

Об'єкти далекого космосу

[ред. | ред. код]
  • Два розсіяні зоряні скупчення, NGC 869 і NGC 884, утворюють подвійне скупчення. Віддалені одне від одного на декілька сотень світлових років, а від Сонячної системи — приблизно 7000 світлових років. Кількість зір у них, відповідно, 350 і 300, видимі зоряні величини — 4,0 і 3,9.
  • М34 — це розсіяне скупчення з видимою яскравістю 5,5m розташоване на відстані близько 1400 світлових років і містить близько 100 зір, розкиданих по небу на площі, що перевершує площу повного Місяця. Справжній діаметр цього скупчення близько 14 світлових років. M34 можна побачити навіть у хороший бінокль, але найкраща видимість досягається при використанні телескопа з невеликим збільшенням.
  • Туманність Маленька Гантель (М76) — планетарна туманність.

Персей — одне з найдавніших сузір'їв, яке було детально описано великим астрономом Клавдієм Птолемеєм у своєму астрономічному атласі «Альмагест». З ім'ям Персей пов'язана низка давньогрецьких міфів, які розповідають про подвиги героя Персея. Сам Персей був сином бога Зевса і смертної жінки Данаї. Відповідно до одного з міфів Персей повинен був зробити весільний подарунок Діктусу, яких побажав побачити голову Медузи Горгони. Підступний Діктус і його брат — король Полідект — насправді хотіли смерті Персея. Але герой зміг перемогти чудовисько і відсікти її жахливу голову. У древніх астрономічних атласах сузір'я зображували у вигляді юнака, який тримає в руці відрубану голову Горгони.

Night sky photograph of the constellation Perseus
Сузір'я Персей неозброєним оком

Метеорні потоки

[ред. | ред. код]
  • Персеїди — один із найвідоміших метеорних потоків. Активний у період із 14 липня до 1 вересня, та досягає піку в середині серпня. Персеїди, відомі швидкими та яскравими метеорами, які можна побачити із частотою від 50 до 100 метеорів на годину. Ідеально підходить для спостереження в північній півкулі в передсвітанкові години[13]. Метеори з Персеїд — це фрагменти комети 109P/Свіфта — Туттля, відкритої в 1862 році астрономами Льюїсом Свіфтом і Горасом Таттлом. Комета Свіфта — Туттля має ядро діаметром 26 км та обертається навколо Сонця із періодом у 133 роки. Востаннє комета була у внутрішній частині Сонячної системи в 1992 році[14].
  • Зета-Персеїди — денний метеорний потік, відкритий у 1947 році працівниками Обсерваторії Джодрелл-Бенк. Активний з 20 травня по 5 липня із максимумом 13 червня[15].

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Див. також

[ред. | ред. код]
88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка
  1. Průvodce hvězdnou oblohou: Perseus.
  2. а б Perseus Constellation: Location, Stars, Myth, Facts – Constellation Guide. www.constellation-guide.com. Процитовано 26 лютого 2024.
  3. * alf Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  4. * del Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  5. * psi Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  6. * c Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  7. * eps Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  8. * 29 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  9. * 30 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  10. * 31 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 28 грудня 2013.
  11. * 34 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  12. Kaler, J. B. Iota Persei. Stars. University of Illinois. Процитовано 5 листопада 2013.
  13. earthsky.org.
  14. Perseids - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 26 лютого 2024.
  15. meteorshowersonline.com.