Петров Едуард Георгійович — Вікіпедія

Петров Едуард Георгійович
Народився4 лютого 1938(1938-02-04)
Помер20 лютого 2015(2015-02-20) (77 років)
Харків, Україна
ПохованняМіське кладовище № 2
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Alma materХарківський національний університет радіоелектроники
ЗакладХарківський національний університет радіоелектроніки
ПосадаЗавідувач кафедри системотехніки (1976—2013)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Петров Едуард Георгійович (нар. 04 лютого 1938 — пом. 20 лютого 2015) — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри системотехніки (1976—2013) Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), Відмінник освіти України.

Біографія

[ред. | ред. код]
Фото пам'ятної плити Петрова Едуарда Георгійовича на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.

Едуард Петров народився 04 лютого 1938 року[1].

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1984 році став доктором технічних наук за спеціальністю технічна кібернетика.

У період з 1976 р. по 2013 р. він був завідувачем кафедри системотехніки.

З 1985 р. по 1991 р. Едуард Петров — проректор з наукової роботи університету[1].

Упродовж 2001—2003 років він обіймав посаду декана факультету комп'ютерних наук[2].

Помер 20 лютого 2015 року. Після смерті його було кремовано і поховано на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Едуардом Петровим були розвинені:

  • теорія прийняття багатокритеріальних рішень;
  • створення формалізованих засобів системного аналізу процесу проектування складних інформаційних систем[2].

За час своєї трудової діяльності він підготував понад 40 кандидатів наук та був науковим консультантом 8 докторантів[1]..

Наукові та технічні досягнення

[ред. | ред. код]
  • 1974 — технічний проект Харківської обласної мережі ОЦКК,
  • 1978 — створення баз даних паспортів житлових будинків лівобережної України,
  • 1988 — програмно-технічний комплекс «Планування капітальних і профілактичних ремонтів на інженерних мережах міста» Ленінград,
  • 1990 — технічний проект на проектування ІАС, як типової ланки загальнодержавної системи,
  • 1991 — розробка та створення ЛОМ міськвиконкому, Йошкар-Ола,
  • 1992 — розробка АРМ структурних підрозділів міськадміністрації, Йошкар-Ола,
  • 1993 — програмний комплекс «Документообіг»,
  • 1994 — проекти: «Монтаж і введення в експлуатацію локальної мережі і АРМ», «Розробка автоматизованого документообігу», Йошкар-Ола,
  • 1995 — розробка автоматизованого документообігу, Йошкар-Ола,
  • 1996 — пусковий програмно-технічний комплекс інформаційно-аналітичної системи «Міськвиконком», Йошкар-Ола, Марій Ел,
  • 1997 — створення Харківської регіональної інформаційно-аналітичної підсистеми з питань надзвичайних ситуацій,
  • 1998 — розробка та впровадження автоматизованої системи реєстрації, узгодження та контролю документообігу секретаріату облдержадміністрації,
  • 2000 — розробка концепції на програму інформатизації Харківської області,
  • 2001 — технічний проект на створення пускового комплексу Харківської регіональної підсистеми урядової та інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій,
  • 2001 — пусковий комплекс Харківської регіональної підсистеми урядової та інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій,
  • 2001 — проектування та монтаж локальних мереж у відділеннях та управліннях Держказначейств міст та районів Харківської області,
  • 2003 — додаткові дослідження принципів побудови та функціонування ДІІС забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) по авіаційному транспорту,
  • 2006 — розробка організаційно-функціональної та інформаційної структури ДІІС, визначення її інформаційних ресурсів,
  • 2008 — розробка принципів і програмних засобів системи підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності для технологічних і організаційних систем.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Едуард Петров автор близько 200 наукових праць: 19 монографій і навчальних посібників, 155 статей і доповідей і 5 винаходів і патентів[2][1].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Факультет комп'ютерних наук // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр «Логос Україна», 2011.
  2. а б в Петров Эдуард Георгиевич. Кафедра системотехники. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]