Петро Сенька Гедигольдович — Вікіпедія
Петро Сенька Гедигольдович | ||
| ||
---|---|---|
1429 — 1429 | ||
Попередник: | Радзивілл Остікович | |
Наступник: | Петро Іванович Монтигердович | |
| ||
1451 — 1451 | ||
Попередник: | Кезгайло Волімонтович | |
Наступник: | Судівой Волімонтович | |
Смерть: | квітень 1451[1] Вільнюс, Велике князівство Литовське | |
Країна: | Велике князівство Литовське | |
Рід: | Гедигольдовичіd | |
Батько: | Юрій Гедигольд | |
Шлюб: | Milochnad |
Петро Сенька Гедигольдович (лит. Petras Simonas Gedgaudaitis; ? — бл. 1451) — литовський боярин, єдиний відомий син Юрія Гедигольда, намісник смоленський (1447—1451), каштелян віленський (1451).
В джерелах вперше згаданий у 1429 році як маршалок господарський Великого князівства Литовського. У 1430 році їздив послом у Рим за короною для великого князя Вітовта. Був серед підписантів Гродненсько-Троцької унії 1432—1433 років. До акту унії серед інших була підвішена і його печатка з гербом «Леліва».
Володів маєтками Вишнева (у якій заснував костел), Волма, Деревная, Камінь, Налібоки, Радешковичі у Мінському повіті, а також Мір та Свержань у Новогрудському повіті.
- Пазднякоў В. Гедыгольд // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 521—522. — 684 с. — ISBN 985-11-0314-4.
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 4, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 49–50. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5