Печеніг (кулемет) — Вікіпедія

«Печеніг»
Типкулемет загального призначення
ПоходженняРосійська Федерація
Історія використання
На озброєнніЗ 1999 року
Операторидив. Оператори
ВійниДруга чеченська війна
Російсько-грузинська війна
Російсько-українська війна
Історія виробництва
Розроблено1995
ВиробникЦНИИТОЧМАШ[1]
Завод імені Дегтярьова[2]
Характеристики
Вага8,2 кг на сошках
12,7 кг на тринозі
Довжина1 155 мм
Довжина ствола658 мм
Обслуга1

Набій7,62×54 мм R
Калібр7,62 мм
Діявідведення порохових газів, поворотний затвор
Темп вогню650 п/хв
Дульна швидкість825 м/с
Дальність вогню
Ефективна1 500 м
Максимальна3 800 м
Система живленнястрічка (100 набоїв)
Прицілмеханічний секторний (оптичний)

Печеніг (кулемет) у Вікісховищі

«Печеніг» (Індекс ГРАУ — 6П41) — російський єдиний кулемет калібру 7,62-мм. Розроблений ЦНИИТОЧМАШ на основі ПКМ.

Конструкція

[ред. | ред. код]

За основу конструкції узятий 7,62-мм кулемет Калашникова. Це дозволило з мінімальними витратами розгорнути виробництво в 1999 р, а також спростити його експлуатацію. Ствольна група забезпечує відстріл не менше 600 патронів довгими чергами без погіршення ефективності стрільби. При веденні тривалого бою кулемет може вистрілювати до 10 000 патронів в годину без погіршення бойових характеристик і зменшення ресурсу ствола. В цілому, Печеніг зберіг до 80 % загальних деталей з ПКМ (ствольна коробка з усіма механізмами, станок).

Печеніг може використовувати всю номенклатуру гвинтівкових патронів 7,62 × 54 мм R.

У кулеметі застосована система примусового повітряного охолодження ствола за рахунок енергії порохових газів. Регульований газовідвідний механізм дозволяє експлуатувати Печеніг в будь-яких кліматичних умовах. Ствол має зовнішні ребра і поміщений в металевий кожух. Порохові гази, виходячи зі ствола, створюють зону розрідження в передній частині кожуха. У задній же частині кожуха зроблені спеціальні вентиляційні вікна. Таким чином, під час стрільби уздовж ствола безперервно прокачується холодне повітря. Постійне охолодження ствола зменшує розсіювання при стрільбі, а також збільшує довговічність ствола.

Ресурс ствола становить 25-30 тисяч пострілів при стрільбі в інтенсивних режимах.

Зміцнення ствола дозволило перенести сошку з газової камери на дуловий зріз, що збільшило опорну базу і знизило розсіювання до 70 %, однак таке положення сошок не завжди зручно, оскільки обмежує сектор вогню по фронту без переміщення стрільця та/або зброї. Вирівнювання температурного поля ствола дозволило підвищити його ресурс до рівня, що задається на весь кулемет (або вдвічі порівняно з ПКМ), а також знизити відведення точки прицілювання під час тривалої стрільби до величини, рівної не більше ніж 0,001 частки дальності. Це дозволило відмовитися від другого ствола (хоча кріплення ствола у Печеніга залишається швидкороз'ємним) і, незважаючи на встановлення на кулемет додаткового екрану, знизити похідну вагу зброї.

Крім того, конструкція кулемета Печеніг дозволяє значно знизити шкідливий вплив висхідного потоку нагрітого стволом повітря на лінію прицілювання. Підвищена тепловіддача нового кулемета помітна в темний час доби навіть неозброєним оком по яскравості світіння стволів після розстрілу всього боєкомплекту.[3],[4]

Варіанти та модернізації

[ред. | ред. код]
  • 6П41Н  — нічний. З планкою «ластівчин хвіст» для нічного або оптичного прицілу.
  • 6П41С  — станковий кулемет — звичайний Печеніг, але йде в комплекті зі станком Степанова 6Т5.
  • 6П41СН  — станковий нічний.

Новий булпап Печеніг був продемонстрований президенту Росії в Іжевську 18 вересня 2013, коли він відвідував концерн «Калашников»[5]. Від звичайного Печеніга відрізняється відсутністю стандартного приклада, замість нього встановлений Г-подібний укорочений приклад з м'яким потиличником і винесеною вперед рукояткою керування вогнем (схема «булпап»). За рахунок цього кулемет став коротшим на 27 см, легшим на 0,5 кг. Довжина ствола 65 см, така ж, як і у звичайного «Печеніга».

Переваги булпап Печеніга:

  • Компактність;
  • Зменшена вага;
  • Можливість установки додаткових тактичних модулів;
  • Вдосконалений надульник — замість полум'ягасника встановлене дульне гальмо — компенсатор;
  • Дубльований спусковий механізм.

Недоліки булпап Печеніга:

  • Відсутність відкритих прицільних пристосувань;
  • Неможливість швидкої заміни зовнішніх прицільних пристосувань через використання планки Пікатінні;
  • Відсутність можливості нормального перенесення зброї через розташовані на рукоятці приціли;
  • Запобіжник розташований на колишньому місці, тож доводиться відволікатися на його переключення, що зовсім незручно при відсутності нормального приклада;
  • Доступ до газового регулятора при установці ЛЦУ і ліхтаря стає незручний;
  • Положення короба з патронами під нахилом викликає вигин стрічки, що може викликати ускладнення з подачею боєприпасів, і дає сильне навантаження на спускову скобу;
  • При обслуговуванні зброї для видалення бруду з-під цівки її доведеться знімати, що зробити в польових умовах і без інструменту важко;
  • Незручне кріплення ременя на прикладі;
  • Неможливість ведення бою з використанням станка;
  • Порушення центру ваги зброї, що явно позначається на купчастості бою, хоча для міського бою це не дуже важливо.

Печеніг-СП

[ред. | ред. код]
7,62-мм модернізований кулемет 6П69 Печеніг-СП

Печеніг-СП (індекс ГРАУ — 6П69) — модернізація зовнішніх пристосувань кулемета Печеніг і заміна звичайного ствола на ствол з ребрами без кожуха з примусовим охолодженням. У них входить прилад малошумної стрільби (тактичний глушник), передня рукоятка на газовідводі, швидкоз'ємні сошки. Патронна коробка вистелена всередині пластиком. Рейка Пікатінні на кришці ствольної коробки для кріплення уніфікованого оптичного прицілу 1П89-3. Регульований по довжині, складаний приклад. Прицільна планка механічного прицілу розмічена до 800 метрів.

Оператори

[ред. | ред. код]

Історія застосування

[ред. | ред. код]

Використовувався в ряді військових конфліктів розв'язаних Росією в 21 столітті.

Друга чеченська війна

[ред. | ред. код]

Використовувався російською армією у Другій Чеченській Війні.

Російсько-грузинська війна

[ред. | ред. код]

Використовувався російською армією під час військової агресії Росії проти Грузії.

Російська інтервенція до Криму 2014

[ред. | ред. код]

Використовувався російською армією під час захоплення та окупації Криму[9].

Війна на сході України

[ред. | ред. код]

Використовується російською армією та про-російськими бойовиками у військовому конфлікті на сході України[9].

Також, деяка кількість трофейних кулеметів використовується ЗСУ, спецпідрозділом «Альфа» СБУ[джерело?].

Громадянська війна в Сирії

[ред. | ред. код]

Кулемети «Печеніг» використовували про-Ассадівські бойовики[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стрелковое вооружение|ЦНИИТОЧМАШ. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 5 вересня 2019.
  2. Завод им. В. А. Дегтярева [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.]/7,62 мм пулемет 6П41 «ПЕЧЕНЕГ»
  3. Печеніг. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  4. ВКП «Печеніг» — Weapon- Planet. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  5. Скорочений ручний кулемет «Печеніг» [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]. Військовий огляд.
  6. Kazakhstan Special Forces (1/3) — YouTube. Архів оригіналу за 9 червня 2014. Процитовано 7 серпня 2015.
  7. ОДКБ планирует укрепиться мощной авиационной группировкой — Первый канал. Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 7 серпня 2015.
  8. Перегляд зображення LU4Sk.jpg. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  9. а б Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). Light Machine Guns. Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report. Т. 3. Armament Research Services. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  10. N.R. Jenzen-Jones with the Oryx Blog team. British Accuracy International AW sniper rifle in Syria. Hoplite. Armaments Research. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 29 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]