Поліський округ — Вікіпедія

Поліський округ

пол. Okręg poleski

Адм. центр Пінськ
Країна  Польська Республіка
Підрозділи 9 повітів (1920)
Населення
 - повне 0
Площа
 - повна

Поліський округ — тимчасова адміністративна одиниця другої інстанції, що діяла на рубежі 1920—1921 років на території земель, на які поширювалася угода про попередній мир і перемир'я (т. зв. Східні креси), укладена в Ризі 12 жовтня 1920 року. Резиденцією окружної влади був Пінськ.

Поліський округ утворено 20 грудня 1920 р. урядом Польської Республіки з деяких тодішніх районів, що перебували у віданні ЦУСЗ (1919-20) та ТУПіЕТ (1920): Берестейського (південно-західна частина), північна частина Волинської[1] та східні частини Мінської округи[2]. Керівником округу був т. зв. начальник округу, який представляв польський уряд і відповідав за виконання наказів міністрів та керував органами влади і установами на ввіреній йому території[3].

До складу Поліського округу входили такі повіти:

19 лютого 1921 року Поліський округ перетворено на Поліське воєводство, за винятком Біловезького повіту[4], який було включено у засноване раніше (14 серпня 1919 року[5]) Білостоцьке воєводство[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Північна частина Ковельського повіту, з якої 12 грудня 1920 року створено Каширський повіт.
  2. ↑ Гміни Круговичі та Заостровіччя Слуцького повіту, які увійшли до складу новоствореного (7 листопада 1920 р.) Лунинецького повіту Берестейської округи.
  3. ↑ Dz.U. z 1920 r. nr 115, poz. 760
  4. ↑ Без ґмін Дмитровичі, Дворці, Половці та Верховиці, які в той самий час повернулися до Берестейського повіту.
  5. ↑ Dz.U. z 1919 r. nr 65, poz. 395
  6. ↑ Dz.U. z 1921 r. nr 16, poz. 93
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поліський_округ&oldid=41923372