French
DeutschПоточани — Вікіпедія
| село Поточани | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Нараївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040310140022615 |
| Облікова картка | Поточани |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1375 |
| Населення | ▼ 299 (2014) |
| Територія | 0.610 км² |
| Густота населення | 647.54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47511 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′21″ пн. ш. 24°51′42″ сх. д. / 49.58917° пн. ш. 24.86167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 317 м |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру | 25 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 |
| Карта | |
  Поточани | |
 Поточани | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Поточа́ни — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. До 5 квітня 2019 року підпорядковане Рекшинській сільській раді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
Населення — 349 осіб (2007). Дворів — 136[2].
Для села характерний помірно континентальний клімат. Поточани розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Поточан | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,7 | −0,3 | 4,5 | 12,5 | 18,5 | 21,8 | 23,1 | 22,5 | 18,2 | 12,4 | 5,2 | 0,3 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3,1 | 1,0 | 7,8 | 13,2 | 16,5 | 17,8 | 17,1 | 13,2 | 8,0 | 2,4 | −2,1 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −5,9 | −2,5 | 3,1 | 8,0 | 11,3 | 12,6 | 11,8 | 8,2 | 3,6 | −0,4 | −4,5 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 50 | 78 | 91 | 96 | 72 | 57 | 40 | 38 | 42 | 663 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Перша писемна згадка — 13 грудня 1357 р.
У 1375 році шляхтич з Сілезії Миколай Авданець[a] отримав від князя Владислава Опольського село Поточани.[3] 22 липня 1423 року львівський латинський архієпископ Ян Жешовський виміняв у шляхтича Якуша з Поточан село взамін за Явче.[4][5]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[6].
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %[7].
Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].
- Церква Перенесення мощей святого Миколая (1902, кам'яна),
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку (відновлено 1990),
- Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990).
- Насипана символічна могила жертвам сталінізму.
Працюють загальноосвітня школа 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
- ↑ у джерелі помилково вказано Авдонець
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Акти ґродські і земські [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 9-10
- ↑ Підтвердна грамота короля Владислава ІІ на обмін селами між львівським архієпископом Іваном, власником с. Явче Подільського повіту, та Якушем, власником с. Поточани Подільського повіту. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Janusz Kurtyka. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — Tom XXXIV/…. — Zeszyt …. — S. 68. (пол.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22—29, 45, 183. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Мармач М., Ткач М. Поточани // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Заяць Б., Пришляк В., Федечко М. Поточани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 423—424. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Potoczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 862. (пол.) — S. 862—863. (пол.)
- Поточани на сайті «Замки та храми України» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.].
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |