Придніпровський (регіональний ландшафтний парк) — Вікіпедія
![]() Квітнуть терен і дика груша у Балці Башмачка | |
48°12′56″ пн. ш. 35°11′03″ сх. д. / 48.21583300002777861° пн. ш. 35.184167000027777306° сх. д.Координати: 48°12′56″ пн. ш. 35°11′03″ сх. д. / 48.21583300002777861° пн. ш. 35.184167000027777306° сх. д. | |
Країна | ![]() |
---|---|
Розташування | ![]() Дніпропетровська область, Солонянський район |
Найближче місто | Дніпро |
Площа | 4917,9 га |
Засновано | 2008 р. |
Оператор | Дніпропетровський держлісгосп, Солонянська райдержадміністрація |
![]() | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_02.jpg/304px-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_02.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_01.jpg/304px-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_01.jpg)
Придніпро́вський — регіональний ландшафтний парк місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Розташований у Солонянському районі Дніпропетровської області.
Площа — 4917,9 га. Створено 25 вересня 2008 році[1]. Перебуває у віданні: Дніпропетровський держлісгосп, Солонянська райдержадміністрація, Микільське лісництво.
Вся порожиста частина Дніпра, і зокрема цінні ділянки, які потребують заповідання, включає тільки на Дніпропетровщині землі трьох районів — Дніпропетровського, Синельниківського і Солонянського (а далі природний комплекс Порогів продовжується в Запорізькій області аж до Хортиці). Діючий ландшафтний парк включає цінні природні ділянки лише в межах Солонянського району.
В адміністративно-територіальному відношенні землі парку належать до трьох сільських рад: Микільської, Башмачанської та Військової.
Основу земельного фонду території парку становлять землі сільськогосподарського призначення (переважно пасовища і сіножаті), державного лісового фонду (переважно байрачні та штучні листяні ліси), а також прилегла до берегів парку акваторія Дніпровського водосховища та його заток. Весь парк розташований на правому березі Дніпра, і нині заповідний статус отримали прибережні краєвиди та ландшафти навпроти 4 колишніх порогів. Серед них і найбільший та найвідоміший з усіх дніпрових порогів — Ненаситець, або Поріг-Дід, а також його «Онук» — Вовнизький поріг. Північна межа парка по Дніпру проходить біля Дзвонецького порогу, а південна — нижче Будильського порога, або Будила.
Ландшафтну основу парку становлять 15 балкових систем, які є притоками Дніпра першого порядку, а також безпосередньо береговий високий макросхил Дніпра, порізаний ярами. Важливою складовою парку є затоки Дніпровського водосховища, які утворились унаслідок підтоплення гирлових ділянок крупних балок.
Територія регіонального ландшафтного парку, як і вся Порожиста частина Дніпра, розташована в межах Українського кристалічного щита. Колись на території нинішнього парку траплялися своєрідні й унікальні форми рельєфу, які сформувалися внаслідок прорізування Дніпром кам'яного ложа. До затоплення порогів тут головними рельєфоутворюючими елементами були самі пороги (перетинали все русло) та забори (між скелями залишалися проходи), а також окремі високі скелі та велетенські камені, якими всіяне було русло Дніпра та його береги. Вони майже повністю затоплені або понівечені кар'єрами. Так само майже не збереглися і корінні та алювіальні острови (ті, що залишилися, розташовані за межами ландшафтного парку).
Нинішнє обличчя парку формують самі береги Дніпра — здебільшого круті й високі, подекуди зі скелястими ділянками, а в інших місцях — із суглинистими урвищами, дуже рідко з піщаними пляжами. Від Дніпра тягнуться у степ численні й розгалужені балки (їх на території парку понад 80). У гирлах крупних балок утворилися затоки. Річкові тераси в цій частині Дніпра майже не розвинені. Вододіли між балками являють собою типові рівнинні плакори, зайняті полями й лісосмугами, а їхні верхівки вінчають «шапки» древніх могил-курганів. Найвища точка рельєфу — Могила Майорова (173 м. над рівнем моря), що височіє серед поля біля північніної околиці парку.
![]() | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Придніпровський (регіональний ландшафтний парк) |
- ↑ Рішення обласної ради від 25.09.2008 № 443-16/V
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |