Прикус — Вікіпедія

При́кус — співвідношення верхніх і нижніх зубних рядів при їхньому змиканні у центральній оклюзії(оклюзії). Є декілька видів прикусів -прямий -Перехресний -Відкритий -Глибокий -дистальний Всі вони характеризуються своїм видом зімкнення зубів

За анатомічними і функціональними ознаками прикус поділяють на фізіологічний та патологічний, або аномальний, які встановлюються тільки при наявності всіх постійних зубів.

При фізіологічному прикусі в людині молочні й постійні передні зуби верхньої щелепи злегка перекривають передні зуби нижньої щелепи, а бічні зуби верхньої щелепи виступають назовні по відношенню до нижніх; кожний зуб верхньої щелепи контактує з двома зубами нижньої, виняток становлять 5-ті зуби в молочному прикусі і 8-мі (мудрості) у постійному. Фізіологічний прикус може бути 4 типів (ортогнатія, ортогенія, прямий прикус, опістогнатичний), але всі зуби при цьому стикаються у правильному співвідношенні, що забезпечує відкушування твердої їжі й повноцінне її жування.

При патологічних типах прикусу порушується жування. Ці типи є природженими аномаліями розвитку зубо-щелепної системи або наслідком видалення зубів, хвороб чи травми щелеп.

Прямий прикус характеризується прямим розміщенням різальних країв фронтальної групи зубів, зуби контактуватимуть з різальними краями верхніх фронтальних зубів, а не з оральними горбами.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Персин Л. С. Ортодонтия, М., 1999