Притча про багача і Лазаря — Вікіпедія
При́тча про багача́ і Ла́заря — це притча про багача, який дбав лише за себе, а за бідних не хотів думати. Тому він потрапив у пекло, де шкодував про свою поведінку. Ця притча описується в Євангелії Лк. 16:19-31.
Євангеліє | Цитата | |||
---|---|---|---|---|
Від Луки (Лк. 16:19-31) |
|
Про тих людей, які люблять багатство, а бідним не допомагають, Ісус розповів таку історію. Був один багатій, він одягався у порфиру (верхній одяг з коштовної червоної тканини) і висон (тонкий білий одяг) і справляв бенкети кожного дня. Був також один убогий що звався Лазар (на івриті Елеаза́р, що означає «Бог допоміг»), який лежав біля брами багача, вкритий струпами. Він бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси приходили і лизали його рани.
Помер убогий, і був віднесений ангелами на лоно Авраамове (уточнення: за часів Старого Заповіту, лоно – “місце спокою для праведних”, знаходилося під землею. Але коли Христос спустився в пекло, лоно було перенесено на небо).
Помер багач, і поховали його. І попав у пекло і терпів там муки, він підняв очі свої і побачив здалеку Авраама і Лазаря з ним і став кричати: «Отче Аврааме, змилосердься над мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та охолодить язик мій, бо я мучусь у полум'ї цьому».
Але Авраам сказав йому: «Сину, мій! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло, отже тепер він тут тішиться, а ти страждаєш. І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само і звідти до нас не переходять».
Тоді колишній багач сказав Авраамові: «Так прошу тебе, отче, пошли його у дім батька мого. Бо маю я п'ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце му́ки». Авраам відповів йому: «У них є Мойсей і пророки (тобто Святе Писання); нехай слухають їх». Він же заперечив Авраамові: «Ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються». Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто із мертвих воскрес, не повірять».
У цій притчі Господь ясно показав: якщо багач витрачає своє добро лише для власного задоволення, а убогим не допомагає, не думає про душу свою і її вічну долю, то буде засуджений і не здобуде щастя в майбутньому житті. Ті ж, хто терплять, лагідно, без ремствувань переносять страждання, матимуть блаженне життя у Царстві Небеснім.
- Прот. Серафим Слобідський. «Закон Божий» (Підручник для сім'ї та школи). — 3. — Київ : УПЦ КП, 2004. — С. 265-266. — 50000 прим. — ISBN 966-7567-11-7.
- Притча про багача і Лазаря / ред. Гедзь В. С., Гурченко М. О. (укр.)