Проклята долина (фільм) — Вікіпедія

Проклята долина
Damnation Alley
Жанр	фантастика, постапокаліптика
Режисер	Джек Смайт
Продюсер	Пол Масланські
Сценарист	Алан Шарп Лукас Геллер Роджер Желязни (роман)
На основі	Долина прокльонів
У головних ролях	Домінік Санда Ян-Майкл Вінсент Джордж Пеппард Пол Вінфілд Джекі Ерл Гейлі
Оператор	Harry Stradlingd
Композитор	Джеррі Голдсміт
Кінокомпанія	20th Century Fox
Дистриб'ютор	20th Century Fox
Тривалість	91 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1977
Кошторис	8 000 000 $
IMDb	ID 0075909

«Проклята долина» (англ. Damnation Alley) — постапокаліптичний фільм 1977 року. Інша назва: «Долина прокльонів». Екранізація твору Роджера Желязни.

В результаті Третьої світової війни Земля змінила нахил своєї осі, живі організми масово мутували під дією радіації, і атмосфера над усією планетою охоплена постійними штормами, які унеможливлюють повітряні перельоти.

Невелика група уцілілих, що складається переважно з персоналу військово-повітряних сил США, роблять спробу проїхати із заходу США в місто Олбані, штат Нью-Йорк, звідки вони отримали радіосигнал. Вони подорожують в спеціалізованих 12-колісних бронетранспортерах, призначених для виживання в суворих умовах, на яких можна перетнути «Долину проклять» — єдиний можливий шлях між зонами інтенсивного радіаційного випромінювання. По дорозі вони втрачають один броньовик, протистоять мутованій флорі та фауні, диким бандам. Також по дорозі вони підбирають двох людей, що вижили.

В кінці фільму Земля повертається до своєї нормальної осі, а група нарешті добирається до напрочуд незайманого Олбані.

• Домінік Санда
• Ян-Майкл Вінсент
• Джордж Пеппард
• Джекі Ерл Гейлі
• Пол Вінфілд — Кіган
• Роберт Доннер — стражник

Оригінальний сюжет роману Роджера Желязни був серйозно перероблений в остаточному сценарії. Желязни був дуже задоволений початковим сценарієм Лукаса Геллера і вважав його робочим. Однак для кіностудії Алан Шарп написав зовсім іншу версію сценарію, в якому не знайшлося місця здебільшого елементів книги. Желязни не розумів цього, поки не подивився фільм в кінотеатрі. Він ненавидів цю екранізацію, однак, всупереч поширеній думці, не просив виключити своє ім'я з титрів, оскільки не знав про наявні проблеми до релізу фільму.

Бюджет, 17 мільйонів доларів, (значна сума для того часу) довірили досвідченому режисерові Джеку Смайту, який у два попередні роки створив два поспіль успішних фільми: «Аеропорт 1975» і «Мідуей». Знімання почали в липні 1976 року в долині Імперіал (Каліфорнія), також проходили в Аризонському кратері, Солт-Лейк-Сіті і пустелі Мохаве.

Виробництво фільму було пов'язано з деякими проблемами, наприклад, попри великий бюджет виявилося майже неможливо створити Постапокаліптичні пейзажі та гігантських комах-мутантів. Центральний же елемент фільму, 12-колісний семитонний бронетранспортер «Ландмастер» (англ. Landmaster), вийшов набагато кращим, ніж очікувалося. Його створення обійшлося в $ 350 000^[1] ($ 1,4 мільйона на 2012 рік)^[2]. Броньовик виглядав настільки переконливо, що студія Fox зажадала приділити якомога більше число кадрів «Ландмастеру», щоб компенсувати інші недоліки. Також після закінчення знімання було ухвалено рішення додати візуальний ефект «радіоактивних небес», щоб поліпшити атмосферу постапокаліпсісу. Через це рішення фільм 10 місяців був в статусі постпродакшн, поки накладали складні оптичні ефекти на 80 відсотоків всіх кадрів.

За цей час вийшов в прокат інший фантастичний фільм: «Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія», який несподівано став хітом. Прем'єру «Долини проклять» спішно перенесли, фільм зазнав редактури, були вирізані деякі сцени, важливі для сюжету. Фільм вийшов 21 жовтня 1977, отримав мізерні відгуки та касові збори.

Девід Раян в огляді для DVD Verdict зазначив, що фільм вийшов не стільки поганим, скільки типовим науково-фантастичним блокбастером 70-х років, культовий ж для деяких глядачів статус пояснюється переважно приємними спогадами з часів перегляду в дитинстві. В цілому, фільмом він залишився незадоволений, з позитивних сторін зазначивши лише «Ландмастер»^[3]. Критик IGN Р. Шаффер поставився до фільму більш прихильно, також похвалив «Ландмастер», зазначивши однією з головних причин провалу «Долини проклять» вихід в один рік з першим фільмом із саги «Зоряні війни», на тлі якого картина Смайта виглядає дуже бідно, особливо через спецефекти. Підсумувавши, Шаффер позначив фільм як «досить гідний, амбітний, хоч іноді і дуже убогий, апокаліптичний науково-фантастичний бойовик»^[4].

У кількох великих містах США прем'єра «Долини проклять» пройшла з демонстрацією нової технології об'ємного звуку Sound 360. Це було однією з ранніх реалізацій, в якій застосовувалося чотири звукові доріжки на 35-міліметрової плівці. Ця технологія більше не використовувалася надалі, промисловим стандартом у сфері об'ємного звуку стала Dolby Stereo^[3].

• 12015 Долина прокльонів на сайті AllMovie (англ.)
• Долина прокльонів на сайті Rotten Tomatoes (англ.)