Проксима Центавра c — Вікіпедія

Проксима Центавра c
Зображення
Маса 0,0245 ± 0,0087 Маса Юпітера[1]
Каталожний код Proxima Centauri c[2]
Дата відкриття (винаходу) квітень 2019
Спосіб виявлення метод Доплера[3]
Сузір'я Центавр
Батьківське небесне тіло Проксима Центавра[2][3]
M sin i 0,0179 ± 0,006 Маса Юпітера[4]
Ексцентриситет орбіти 0[3][5]
Нахил орбіти 133 ± 1 °[1]
Період обертання 1928 ± 20 доба[1]
Велика піввісь орбіти 1,48 ± 0,08 астрономічна одиниця[3]
Паралакс 768,5004 ± 0,203 кутова мілісекунда[6][2]
Власний рух за схиленням 769,766 ± 0,189 кутова мілісекунда на рік[6][2]
Власний рух за прямим піднесенням −3781,306 ± 0,085 кутова мілісекунда на рік[6][2]
Епоха J2000.0[2][3]
Пряме піднесення 3,794850857466 радіан[6][2]
Схилення −1 радіан[6][2]
Time of periapsis 2 456 202 ± 21 Юліанський день[1]
CMNS: Проксима Центавра c у Вікісховищі

Проксима Центавра c — непідтверджена екзопланета, друга по віддаленості від материнської зірки.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Деякі характеристики планети:

Історія

[ред. | ред. код]

У квітні 2019, група науковців на чолі з Маріо Дамассо (італ. Mario Damasso) вперше повідомив про відкриття нової екзопланети поблизу зірки Проксима Центавра[9][10].

15 січня 2020, Маріо Дамассо опублікував результати дослідження, згідно яких було виявлено другу, після Проксима Центавра b, екзопланету у зоряній системі Проксима Центавра[11][12]. У науковій роботі Дамассо використав результати дослідження з аналізом данних місії HARPS, які раніше опублікував український астрофізик Яків Павленко та його колеги з Instituto de Astrofísica de Canarias[en][13][14].

Автори використали наші результати, отримані у співпраці з групою вчених з Інституту астрофізики на Канарських о-вах, для того, щоб відкинути можливість пояснення довгоперіодичної варіації параметрів спектру Проксими явищами зоряної активності.

— Яків Павленко, Проксима Центавра може бути домом для другої планети [оновлено], 16 січня 2020, https://scienceukraine.com/cosmos/proxima-c-candidate/

У червні 2020, відкриття підтвердили спіробітники Макдональдської обсерваторії[15], а також було опубліковано результати нового дослідження іншою групою науковців, проведених на основі данних місії SPHERE, які частково пітверджували відкриття нової екзопланети[16].

У 2022, було опубліковано наукову роботу, автори якої стверджували про малоімовірність наявності екзопланети Проксима Центавра c[17].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pavlenko, Ya V.; Mascareno, A. Suarez; Rebolo, R.; Lodieu, N.; Bejar, V. J. S.; Hernandez, J. I. Gonzalez (14 червня 2017), Flare activity and photospheric analysis of Proxima Centauri, doi:10.1051/0004-6361/201730733
  • Могорян, Максим ; Павленко, Яків. Проксима Центавра та її планетна система. Світогляд, 2018. 4(72):30–33. ISSN 1819-7329
  • Галата, Світлана ;  Шулікін, Дмитро (2 серпня 2024). Астрономія в Україні: зоряне небо і зіркові команди. Газета "Світ". 29–30 (1305–1306): 6-7. «Завідувач відділу фізики субзоряних та планетарних систем ГАО Яків Павленко у своїй науковій доповіді представив результати спільного з британськими й іспанськими колегами дослідження щодо спектрального аналізу Проксими Центавра — найближчої до нашого Сонця зорі.»

Відео

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г G. Fritz Benedict, McArthur B. E. A Moving Target—Revising the Mass of Proxima Centauri c // Research Notes of the AAS / C. Lintott — IOP Publishing, 2020. — Vol. 4, Iss. 6. — P. 86. — ISSN 2515-5172 — doi:10.3847/2515-5172/AB9CA9
  2. ↑ а б в г д е ж и SIMBAD Astronomical Database
  3. ↑ а б в г д Енциклопедія позасонячних планет — 1995.
  4. ↑ Kervella, Pierre, Arenou, Frédéric, Thévenin, Frédéric Stellar and substellar companions from Gaia EDR3. Proper-motion anomaly and resolved common proper-motion pairs // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2022. — Vol. 657. — P. 26. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202142146 — arXiv:2109.10912
  5. ↑ Damasso M., Sordo F. D., Anglada-Escudé G. et al. A low-mass planet candidate orbiting Proxima Centauri at a distance of 1.5 AU // Sci. Adv. / M. McNutt — AAAS, 2020. — Vol. 6, Iss. 3. — P. eaax7467. — ISSN 2375-2548 — doi:10.1126/SCIADV.AAX7467
  6. ↑ а б в г д Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  7. ↑ Benedict, G. Fritz; McArthur, Barbara E. (1 червня 2020). A Moving Target—Revising the Mass of Proxima Centauri c*. Research Notes of the AAS. Т. 4, № 6. с. 86. doi:10.3847/2515-5172/ab9ca9. ISSN 2515-5172. Процитовано 30 жовтня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ Kervella, Pierre; Arenou, Frédéric; Schneider, Jean (2020-03). Orbital inclination and mass of the exoplanet candidate Proxima c. Astronomy & Astrophysics. Т. 635. с. L14. doi:10.1051/0004-6361/202037551. ISSN 0004-6361. Процитовано 30 жовтня 2024.
  9. ↑ Damasso, Mario ; Sordo, Fabio Del (12 April 2019). Things Behind the Sun: Proxima Strikes Again на YouTube. Breakthrough Discuss 2019, Berkeley.
  10. ↑ Billings, Lee (1 червня 2019). A Second Planet May Orbit Earth's Nearest Neighboring Star. Scientific American (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  11. ↑ Damasso, Mario; Del Sordo, Fabio; Anglada-Escudé, Guillem; Giacobbe, Paolo; Sozzetti, Alessandro; Morbidelli, Alessandro; Pojmanski, Grzegorz; Barbato, Domenico; Butler, R. Paul; Jones, Hugh R. A.; Hambsch, Franz-Josef; Jenkins, James S.; López-González, María José; Morales, Nicolás; Peña Rojas, Pablo A. (17 січня 2020). A low-mass planet candidate orbiting Proxima Centauri at a distance of 1.5 AU. Science Advances (англ.). 6 (3). doi:10.1126/sciadv.aax7467. ISSN 2375-2548. PMC 6962037. PMID 31998838. Very recently, Pavlenko et al. analyzed the temporal variations of some chromospheric emission lines from the same HARPS optical spectra of our sample.
  12. ↑ A new super-Earth may orbit the star next door. Science (англ.). 15 січня 2020. Процитовано 30 жовтня 2024.
  13. ↑ Pavlenko, Ya. V.; Suárez Mascareño, A.; Zapatero Osorio, M. R.; Rebolo, R.; Lodieu, N.; Béjar, V. J. S.; González Hernández, J. I.; Mohorian, M. (2019-06). Temporal changes of the flare activity of Proxima Centauri. Astronomy & Astrophysics. Т. 626. с. A111. doi:10.1051/0004-6361/201834258. ISSN 0004-6361. Процитовано 30 жовтня 2024.
  14. ↑ Проксима Центавра може бути домівкою для ще однієї землеподібної планети. www.old.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  15. ↑ Benedict, G. Fritz (2 червня 2020). New Tricks from Old Data: Texas Astronomer Uses 25-year-old Hubble Data to Confirm Planet Proxima Centauri c. Макдональдська обсерваторія.
  16. ↑ Gratton, R.; Zurlo, A.; Le Coroller, H.; Damasso, M.; Del Sordo, F.; Langlois, M.; Mesa, D.; Milli, J.; Chauvin, G. (2020-06). Searching for the near-infrared counterpart of Proxima c using multi-epoch high-contrast SPHERE data at VLT. Astronomy & Astrophysics. Т. 638. с. A120. doi:10.1051/0004-6361/202037594. ISSN 0004-6361. Процитовано 30 жовтня 2024.
  17. ↑ Artigau, Étienne; Cadieux, Charles; Cook, Neil J.; Doyon, René; Vandal, Thomas; Donati, Jean-François; Moutou, Claire; Delfosse, Xavier; Fouqué, Pascal (1 вересня 2022). Line-by-line Velocity Measurements: an Outlier-resistant Method for Precision Velocimetry. The Astronomical Journal. Т. 164, № 3. с. 84. doi:10.3847/1538-3881/ac7ce6. ISSN 0004-6256. Процитовано 30 жовтня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Проксима_Центавра_c