Путо — Вікіпедія
Пу́то (часто в множині — пута) — ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги тварини, щоб обмежити свободу її пересування, переважно під час випасу[1]. Обмотати путом передні ноги тварини, з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг називається «стриножити тварину»[2].
У широкому значенні — кайдани, ремені, мотуззя, що сковують людину, позбавляють її свободи (переносно про подружні відносини — «пута Гіменея»).
Також у конярстві — нижня частина ноги коня між щиколоткою та копитом. Путова́ кістка — кістка суглоба над копитом кінської ноги, путови́й суглоб — суглоб над копитом кінської ноги[3].
- Пута
- Пута на коні
- Пута на коні
- ↑ Путо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стриножити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Путовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Пута // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1537. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путо