Рафал з Тарнова — Вікіпедія
Рафал з Тарнова | |
---|---|
Народився | приблизно 1330 Тарнів, Королівство Польське |
Помер | 1372 або 1373 |
Країна | Королівство Польське |
Посада | підкоморій Сандомирськийd і каштелян віслицькийd |
Рід | Тарновські гербу Леліва |
Батько | Спицімір Лелівіта |
Мати | Станіслава з Богорів |
Брати, сестри | Ян з Мельштина |
У шлюбі з | Дзєржка з Вєловсі |
Діти | Ян з Тарнова, Спитек з Тарнова |
Рафаїл Лелівіта з Тарнова гербу Леліва (пол. Rafał z Tarnowa; до 1330, Тарнів — 1372 або 1373) — засновник роду Тарновських. Був сандомирським підкоморієм (приблизно з 1354), вісьліцьким каштеляном (приблизно з 1367). Власник тарнівських і вєловєських (тепер частина Тарнобжега) маєтностей.
Був сином Спиціміра Лелівіти і Станіслави з Богоріїв (доньки Пйотра Богорії — воєводи сандомирського). Мав братів і сестер: Чухну з Тарнова (дружина Міжана з Парховіч), Нєвстонпа з Тарнова (помер 1345 р.), Пакослава з Тарнова і Яна з Мельштина (каштеляна краківського). Дружина — Дзєржка з Вєловсі, донька Дзєржикрая з Вєловсі. Мав двоє дітей:
- Ян з Тарнова (народився до 1349, помер 1409) — краківський каштелян;
- Спитек з Тарнова — краківський підкоморій.
- Polski serwis genealogiczny[недоступне посилання з червня 2019] (пол.)
- Tarnowscy (01) (пол.)