Реваншизм — Вікіпедія

Реванши́зм (фр. revanchisme, від фр. revanche, реванш — «помста») — політика «помсти у відповідь» за уявлену або реальну несправедливість чи поразку. Часто також конкретна політика шовіністичних кіл країни, яка зазнала поразки у війні, спрямована на перегляд результатів поразки.

Політика реваншизму часто спрямована на підготовку нової війни з метою відновлення довоєнних кордонів і довоєнної системи міждержавних відносин.

Вперше цей термін почав уживатися у Франції в 1870-х роках у зв'язку з прагненнями деяких политічних кіл повернути Ельзас-Лотарингію, що відійшли до Німеччини в 1871 році.

У післявоєнній радянській пропаганді слово «реваншизм» найчастіше вживалося стосовно прагнення певних кіл Західної Німеччини повернути німецькі території, що відійшли до Польщі і СРСР. ФРН де-юре визнала кордон по Одеру-Нейсе в 1970 році («Східні договори» уряду Віллі Брандта). Цей кордон було визнано Німеччиною як остаточний і такий, що не підлягає перегляду і підтверджений у 1990 році у зв'язку з об'єднанням Німеччини.

Територіальні протиріччя між Китаєм та Японією, КНР і Тайванем, Китаєм та Росією (далекосхідні території по Амуру і в Сибіру). Повоєнні протиріччя між Японією і СРСР.

• Іредентизм
• Націоналізм
• Етноцентризм
• Велика ідея
• Великодержавний шовінізм
• Французько-прусська війна
• Експансіонізм

• Реваншизм

• В. Крушинський. Реваншизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.626 ISBN 978-966-611-818-2

Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.