Ремесло — Вікіпедія

Ремесло
Частково збігається з	skilled traded
Ремесло у Вікісховищі

Ремесло́ або ремество́^[1] (нім. Handwerk; англ. craft) — у середньовічному місті дрібне промислове виробництво, що базувалося на ручній праці.

Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивного знаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування.

З завмиранням натурального господарства ремесло відокремилося від хатнього виробництва (для власних потреб і для сусідів) і, щораз більше спеціалізоване, зосередилося головне в містах і містечках у вигляді дрібних підприємств. Вироби виконувалися на замовлення, рідше на ринок.

У ремісничих підприємствах майже нема поділу праці, хіба часткова допомога членів родини чи підмайстрів (челядників) і учнів-практикантів. Ремісник є власником майстерні і засобів виробництва, він сам (чи разом з вишколеним підмайстром) є самостійним виробником того чи ін. предмета, здатним виконати його від початку до кінця. Ремесло є його основним зайняттям і джерелом прожитку.

Із розвитком техніки ремесло, крім хисту й хатнього досвіду, вимагало чимраз докладнішого й спеціалізоіваного навчання. У добу найбільшого свого розквіту ремісники творили окрему, досить замкнену соціальну групу міщанського стану, характеристичну своїм побутом і громадським значенням, з особливими правами й обов'язками, визначеними цеховою організацією. Цим ремесла відрізняються від кустарної промисловості, яка переважно буває лише додатковим зайняттям (наприклад, у вільний від сільсько-господарських робіт час). Ремесло відмінне від мануфактури, в якій є більший поділ праці, господарська ініціатива і засоби виробництва не належать виробникам; крім того, наявні відповідні технічні прилади і рушії (вода, вітер тощо). Але в індустріальну добу у ремісничому виробництві застосовуються, крім основної ручної праці (чи ручних або ножних машин), також досконаліші (наприклад, електричні) прилади.

Найпопулярнішими ремеслами, носії традиції яких і досі зберігаються у світі, і зокрема в Україні, є:

• гончарство
• ковальство
• чинбарство
• кушнірство
• ткацтво
• медальєрне мистецтво
• різьблення
• різьблення по каменю
• килимарство
• плетіння
• столярство
• теслярство
• цеглярство
• золотарство
• гутництво
• бляхарство
• зброярство
• бондарство
• кравецтво

• Ремісник
• Кустарне виробництво
• Серійне виробництво
• Промислове виробництво
• Гірнича справа

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 9, К., 1987, стор. 336—337
• Нариси стародавньої історії Укр. РСР. — К., 1957
• Нестеренко О. Розвиток промисловості на Україні, І. — К., 1959

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Crafts

• Рукотвори — скарбниця майстрів [1] [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]