Рестриктивна кардіоміопатія — Вікіпедія

Рестриктивна кардіоміопатія
Мікрографія серцевого амілоїдозу, що спричинив рестриктивну кардіоміопатію. (Конго червоний)
Мікрографія серцевого амілоїдозу, що спричинив рестриктивну кардіоміопатію. (Конго червоний)
Мікрографія серцевого амілоїдозу, що спричинив рестриктивну кардіоміопатію. (Конго червоний)
Спеціальністькардіологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11BC43.2
МКХ-10I42.5
OMIM115210, 609578 і 612422
DiseasesDB11390
MedlinePlus000189
eMedicinemed/291
MeSHD002313

Рестриктивна кардіоміопатія — форма кардіоміопатії, що зустрічається найчастіше у дітей. Проявляється ендоміокардіальним фіброзом та ендокардіальним фіброеластозом. Цим обом захворюванням властивий фіброз ендокарду з його потовщенням, що супроводжується утрудненням випороження порожнин серця, розвитком гіпертрофії міокарду, а потім серцевої недостатності без дилатації серця. При ендоміокардіальному фіброзі, окрім ендокарду, уражаються й внутрішні шари міокарду.

Захворювання починається у дитячому або юнацькому віці зі скарг на слабкість, втомлюваність. У подальшому розвивається серцева, часто правошлуночкова недостатність.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]