Роджер Бекон — Вікіпедія

Роджер Бекон
англ. Roger Bacon
Ім'я при народженні	англ. Roger Bacon[1]
Псевдо	Doctor Mirabilis[1]
Народився	1220[4] Ілчестер[d], Південний Сомерсетd, Сомерсет[d], Сомерсет, Англія[5][3]
Помер	1292[2][3][…] Оксфорд, Англія[3][6][…]
Поховання	Church of Ss Edmund and Frideswide (Greyfriars Church)d[8]
Країна	Королівство Англія
Діяльність	філософ, фізик, богослов, музикознавець, теоретик музики, астролог, алхімік, перекладач, винахідник, математик, письменник
Галузь	богослів'я і натурфілософія
Alma mater	Університет Оксфорда
Знання мов	середньовічна латина
Заклад	Університет Оксфорда і Паризький університет
Напрямок	схоластика
Magnum opus	Opus Majus[9], Opus Minusd[9], Opus Tertiumd і Summa Grammaticad
Конфесія	католицтво
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Ро́джер Бе́кон (англ. Roger Bacon, 1214 — 11 червня 1292) — англійський філософ, науковець, викладач Оксфордського університету, францисканець. У 1266 році за пропозицією свого друга, папи Климента IV, він почав свою «Велику працю» (Opus maius) — конспект всіх галузей знання. У 1268 році він послав свою працю разом з «Малою працею» (Opus minus) та іншими статтями папі.

Найвірогіднішою датою народження Бекона вважають 1214 рік, хоча були висунуті аргументи на користь 1210-го (Ш. Журден) і 1220-го (Д. Ліндберг) років. Народився він в Ілчестері (графство Сомерсет). Сім'я Бекона була забезпеченою: Бекон повідомляє, що він міг витрачати більше двох тисяч фунтів на книги, таблиці, інструменти та інші необхідні для наукових робіт речі. Утім, підтримка Генріха III в боротьбі проти Симона де Монфора і баронів, мабуть, привела родину до фінансового розорення і вигнання, так що 1266 року прохання Бекона вислати грошей не знайшло відгуку. Відомо, що у Бекона були брати, один з яких був ученим. Бекон навчався в Оксфорді, виїжджав до Лінкольна в гості до відомого філософа Роберта Гросетеста, котрий став його вчителем. У 1237 році погодився на пропозицію Паризького університету продовжити там навчання. Там Роджер Бекон вивчав латину, аристотелівську логіку, арифметику та геометрію.

1277 року засуджений церквою за «деякі нововведення» (єресь), відсторонений від викладання в Оксфордському університеті й ув'язнений. Легенда стверджує, що він пробув у в'язниці 14 років.

Бекон цікавився алхімією, біологією, фізикою і магією. У світогляді Бекона було чимало містики, але головна його заслуга в наголошенні на науковому методі досліджень. Він одним із перших наполягав на необхідності дослідного пізнання природи.

Його заслугами вважають багато відкриттів, включаючи відкриття збільшувальних лінз. У своїх працях він висунув низку цікавих ідей про літальні апарати, підйомні крани, про способи добування багатьох хімічних речовин, у тому числі пороху.

Він вважав, що тільки математика, як наука, найбільш достовірна і безсумнівна. З її допомогою можна перевіряти дані всіх інших наук. Крім того, він стверджував, що математика — найлегша з наук і доступна кожному. Головним принципом його переконань стало твердження «Ми пануємо над природою, лише скоряючись цій природі». Бекон виділяв два типи досвіду:

1. реальний, життєвий досвід, який можна придбати тільки в процесі життя;
2. досвід — доказ, отриманий через зовнішні почуття. Він стосується тільки матеріальних предметів. Але існує ще духовний досвід, стверджував Бекон, який можливо пізнати тільки обраним людям через містичний стан, через внутрішнє осяяння.

Дана ідея передбачила появу ідей про евристичне осяяння і роль інтуїції в науці. Роджер Бекон активно займався алхімією, астрологією і оптикою; намагався внести в алхімію елементи науки. Підрозділяв алхімію на умоглядну (теоретичну), яка досліджує склад і походження металів і мінералів, і практичну, що займається питаннями добування і очищення металів, приготування фарб тощо. Вважав, що алхімія може принести велику користь медицині, передбачивши деякою мірою ідеї Парацельса.

• У 1935 році на честь Роджера Бекона названий кратер на Місяці.
• 69312 Роджербекон — астероїд, названий на честь філософа^[10].
• Послання ченця Роджера Бекона про таємні дії мистецтва і природи і нікчемність магії

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роджер Бекон

• Бекон, Роджер // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Философский словарь / Под ред. М. М. Розенталя и П. Ф. Юдина. — Москва: Политиздат, 1963. — с. 59-60
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Загальна характеристика схоластики. Представники схоластики: Йоан Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Росцелін, П'єр Абеляр, Роджер Бекон, Альберт Великий, Фома Аквінський, Дунс Скот, Вільям Оккам
• D. C. Lindberg. «Roger Bacon's Philosophy of Nature. A Critical Edition, with English Translation, Introduction, and Notes, of De multiplicatione specierum and De speculis comburentibus». — Oxford. 1983
• Виноградов К. Біографія і твори Роджера Бекона.

Роджер Бекон. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (березень 2014)

Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.