French
DeutschРозбишівка — Вікіпедія
| село Розбишівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Миргородський район | ||
| Громада | Сергіївська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53060310110029349 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1625 | ||
| Населення | 800 | ||
| Площа | 6,53 км² | ||
| Густота населення | 207,04 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 37330 | ||
| Телефонний код | +380 5354 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°27′04″ пн. ш. 33°43′04″ сх. д. / 50.45111° пн. ш. 33.71778° сх. д.Координати: 50°27′04″ пн. ш. 33°43′04″ сх. д. / 50.45111° пн. ш. 33.71778° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 116 м | ||
| Водойми | р.Хорол | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с. Розбишівка, | ||
| Карта | |||
  Розбишівка | |||
 Розбишівка | |||
| Мапа | |||
 | |||
| | |||
Розбишівка — село в Україні в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 800 осіб. Входить до складу Сергіївської сільської громади.
Село Розбишівка знаходиться на берегах річки Хорол, вище по течії межує із селом Лучка (Сумська обл., Роменський район), нижче по течії на відстані 0,5 км із селом Веселе. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, старі русла та заболочені озерця.
Розташоване за 25 км від Гадяча і за 15 км від залізничної станції Венеславівка.
- 1640-і рр. — 214 господарств (разом із с. Сергіївка). Млинарські колеса відсутні. Дані згідно реєстру володінь князя Ієремії Вишневецького. (Задніпровська Вишнивеччина).
- 1848—361 двір, величина району в верстах — 10, сіл в районі — 3,всього дворів — 595
- 1859 р. — 2116 (2117) жителів, 254 двори, 2 фабрики, мурована церква, власницьке і козаче
- 1869 р. — 1 винокурня, селітровий завод, цегляний завод (карта Шуберта)
- 1885 р. — 2200 жителів, 399 дворів, православна церква, 43 вітряні млини, 4 постоялі двори, 3 лавки, село державне і власницьке (Сергіївська волость, Гадяцький повіт, Полтавська губернія)
- 1900 р. — 2562 жителі, 496 дворів, 2 земські школи
- 1910 р. — 3338 жителі, 544 двори, 2 парові машини
- 1990 р. — 1639 жителів,
- На початок 2004 р. — 1399 жителів, 521 господарство.
- 1.01.2005 р. — 1380 жителів (Р.1313,В.59,К.8)
- 1.01.2006 р. — 1151 житель (Р.1091,В.56,К.4)
- 1.01.2007 р. — 1129 жителів (Р.1074,В.52,К.3)
- 1.01.2008 р. — 1111 жителів (Р.1059,В.48,К.4)
- 1.01.2009 р. — 1083 жителі (Р.1035,В.45,К.3)
- 1.01.2010 р. — 1056 (1352) жителів (Р.1008,В.45,К.3)
- 1.01.2011 р. — 1053 жителі (Р.1011,В.49,К.3)
- 1.01.2012 р. — 1022 жителі (Р.972,В.47,К.3)
- 1.01.2013 р. — 1007 жителів (Р.958,В.46,К.3)
- 1625 — дата заснування. З 1648 у складі Гадяцького полку Гетьманщини.
- 1780 тут збудував Святодухівську церкву полковник Гадяцький Радивон Пламенець
- З 1917 - у складі Української Народної Республіки.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках. За даними «Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область» померло від голоду 100 чоловік (99 встановлено), без урахування сіл Веселе та Крамарщина.
- До 2016 року центр сільської ради, якій були підпорядковані села Веселе, Крамарщина.
В селі народився Євген Іванович Чайка (1902—1976) — український радянський патологоанатом, Заслужений діяч науки УРСР.
Із 2016 року у Розбишівській середній школі викладає Сафі Байс, українська письменниця.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область. Полтава, Оріяна, 2008. Упорядники Білоусько О. А., Варченко Ю. М., Мокляк В. О., Пустовіт Т. П.
- Білоусько О. А., Мокляк В. О. — Історія Полтавщини (др. пол. XVI — др. пол. XVIII століття). Полтава, 2003
- Военно-статистическое обозрение Российской империи. Том ХІІ, часть 3. Полтавская губерния. Санктпетербург. 1848. Типография Генерального штаба.
- Ляпушкин І. І. — Пам'ятники культури «полів поховань» першої половини І тисячоліття н. е. Дніпровського лісостепового лівобережжя. 1950. Советская археология, ХІІІ т.
- Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск ІІІ. Губернии Малороссийские и Юго-Западные. Санктпетербург. 1885. Издание центрального статистического комитета.
