Романтична орієнтація — Вікіпедія

Романтична орієнтація вказує на те, до якого гендеру або статі людина може відчувати романтичний потяг — з людиною якого гендеру вона може перебуватися у романтичних стосунках, або ж у кого вона може закохатися. Це поняття може використовуватися як альтернатива сексуальної орієнтації, так і поруч з нею, і базується на тому, що сексуальний потяг є лише компонентом ширшої системи людських відносин. Наприклад, пансексуальна людина може відчувати сексуальний потяг незалежно від гендеру та статі партнерів, а романтичні почуття і романтичну близькість — тільки з жінками.

Для асексуальних людей романтична орієнтація часто вважається точнішим способом визначити потяг до іншої людини, ніж сексуальна орієнтація[1].

Розбіжності між сексуальним і романтичним потягом все ще дискутуються і не є чітко визначеними[2].

Романтичні орієнтації

[ред. | ред. код]

Люди можуть вступати або не вступати в виключно романтичні стосунки. Основні пов'язані з цим романтичні орієнтації:[1][3][4]:

  • Аромантик: не відчуває романтичного потягу ні до кого (аромантичність, дивитесь нижче).
  • Гетероромантик: відчуває романтичний потяг до людей іншого гендеру (гетероромантичність).
  • Гоморомантик: відчуває романтичний потяг до людей того ж самого гендеру (гоморомантичність).
  • Біромантик: відчуває романтичний потяг до людей двох або більше гендерів. (біромантичність). Іноді використовується в тому ж значенні, що і панромантик.
  • Панромантик: відчуває романтичний потяг до людей будь-якого гендеру (панромантичність).
  • Деміромантик: відчуває романтичний потяг тільки до людей, з якими встановлено глибокий емоційний зв'язок (деміромантичність).
  • Грейромантик: відчуває романтичний потяг рідко або при певних умовах (грейромантичність).

Зв'язок із сексуальною орієнтацією та асексуальністю

[ред. | ред. код]

Різниця  між романтичною та сексуальною орієнтацією не є повністю визначеною чи широко вивченою[5]. Сексуальну орієнтацію часто описують як сукупність компонентів і сексуального, і романтичного потягу[5] Публікацій, які вивчають зв'язки між сексуальною і романтичною орієнтаціями, дуже мало. Проблеми в зборі інформації виникають у учасників опитування, які мають труднощі з ідентифікацією або розрізненням сексуальних та романтичних потягів[6][7]. Асексуали можуть не відчувати жодного сексуального потягу, або він може бути дуже слабким (див. грейсексуальність), однак, при цьому вони можуть відчувати романтичний потяг[8][9]. Ліза М. Даймонд констатує, що романтична орієнтація людини може відрізнятися залежно від того, до кого вона відчуває сексуальний потяг[2]. Хоча досліджень щодо розбіжностей між сексуальним та романтичним потягом досить мало, можливості зміни потягів з плином часу і їх різноманітності поступово визнаються[10][11].

Аромантичність

[ред. | ред. код]
Аромантичний прапор

Одним з атрибутів аромантичних людей є те, що, незважаючи на відсутність у них романтичного потягу, вони все ще можуть насолоджуватися сексом[12]. Аромантичні люди не обов'язково не можуть відчувати любові. Наприклад, вони можуть відчувати любов до своєї родини або платонічну любов до друзів. Люди, які ідентифікують себе як аромантиків, можуть не розрізняти відчуття кохання і любові до родини і друзів[13][14][15].

Багато аромантичних людей — асексуали[16], але термін аромантик може застосовуватись відносно людей з різними сексуальними орієнтаціями, таких, як аромантична бісексуалка, аромантичний гетеросексуал, ароматична лесбійка, аромантичний гей або аромантична асексуалка[17]. Це пояснюється тим, що аромантичність стосується лише романтичного потягу, а не сексуальності чи лібідо[18].

В деяких публікаціях стверджується, що в засобах масової інформації[18] та дослідженнях[19] недостатньо представлені асексуальні та ароматичні люди, і що їх часто неправильно розуміють[20]. Аромантичні люди стикаються зі стигматизацією і стереотипами, серед яких страх близькості, безсердечність і марення[16][21]. Аматонормативність, концепція, яка пріоритезує романтичні стосунки, може негативно впливати на аромантиків[22].

Протилежність аромантичності — аллоромантичність, відчуття романтичного кохання або романтичного потягу до інших, така людина називається аллоромантиком[23][16]. Неформальний термін на позначення аромантиків — аро. Літера А в розширеній абревіатурі LGBTQIA+ означає асексуалів, аромантиків і агендерів[24][25][26].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • King, Laura A. (2010). The Science of Psychology: An Appreciative View (вид. 2nd). McGraw-Hill. ISBN 978-0-0735-3206-6. Процитовано 9 квітня 2015.
  • Marshall Cavendish Corporation, ред. (2009). Asexuality. Sex and Society. Т. 1. Marshall Cavendish Reference. с. 82—83. ISBN 978-0-7614-7905-5. Процитовано 24 квітня 2020.
  • Wells, J. W. (1989). Teaching about Gay and Lesbian Sexual and Affectional Orientation Using Explicit Films to Reduce Homophobia. Journal of Humanistic Education and Development. 28 (1): 18—34. doi:10.1002/j.2164-4683.1989.tb00179.x.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Richards, Christina. (2013). Sexuality and Gender for Mental Health Professionals : a Practical Guide. London: SAGE Publications. ISBN 978-1-4462-8716-3. OCLC 881414830.
  2. а б Diamond, Lisa M. (2003). What does sexual orientation orient? A biobehavioral model distinguishing romantic love and sexual desire. Psychological Review (англ.). Т. 110, № 1. с. 173—192. doi:10.1037/0033-295X.110.1.173. ISSN 1939-1471. Процитовано 7 листопада 2020.
  3. Grewe, Michael (26 жовтня 2018). LGBTQIA+ Support Systems within Higher Education. The Routledge Handbook of LGBTQIA Administration and Policy. New York, NY : Routledge, 2018.: Routledge. с. 244—259. ISBN 978-1-351-25880-7.
  4. Wiggins, David (3 листопада 2016). On Being in the Same Place at the Same Time. Continuants. Oxford University Press. с. 33—40. ISBN 978-0-19-871662-4.
  5. а б Bogaert, Anthony F., 1963-. Understanding asexuality. Lanham, Md. ISBN 978-1-4422-0101-9. OCLC 811407897.
  6. Savin-Williams, Ritch C.; Vrangalova, Zhana (2013-03). Mostly heterosexual as a distinct sexual orientation group: A systematic review of the empirical evidence. Developmental Review. Т. 33, № 1. с. 58—88. doi:10.1016/j.dr.2013.01.001. ISSN 0273-2297. Процитовано 7 листопада 2020.
  7. Priebe, Gisela; Svedin, Carl Göran (2013-11). Operationalization of Three Dimensions of Sexual Orientation in a National Survey of Late Adolescents. Journal of Sex Research. Т. 50, № 8. с. 727—738. doi:10.1080/00224499.2012.713147. ISSN 0022-4499. Процитовано 7 листопада 2020.
  8. Helm, Katherine (Katherine M.),. Hooking up : the psychology of sex and dating. Santa Barbara, California. ISBN 978-1-61069-950-1. OCLC 900016770.
  9. Seidman, Steven (11 липня 2016). Introducing the New Sexuality Studies. doi:10.4324/9781315697215. Процитовано 7 листопада 2020.
  10. Lund, Emily M.; Thomas, Katie B.; Sias, Christina M.; Bradley, April R. (2016-10). Examining Concordant and Discordant Sexual and Romantic Attraction in American Adults: Implications for Counselors. Journal of LGBT Issues in Counseling. Т. 10, № 4. с. 211—226. doi:10.1080/15538605.2016.1233840. ISSN 1553-8605. Процитовано 7 листопада 2020.
  11. Weinrich, James D.; Klein, Fritz; McCutchan, J. Allen; Grant, Igor (3 липня 2014). Cluster Analysis of the Klein Sexual Orientation Grid in Clinical and Nonclinical Samples: When Bisexuality Is Not Bisexuality. Journal of Bisexuality. Т. 14, № 3-4. с. 349—372. doi:10.1080/15299716.2014.938398. ISSN 1529-9716. Процитовано 7 листопада 2020.
  12. Antonsen, Amy N.; Zdaniuk, Bozena; Yule, Morag; Brotto, Lori A. (24 лютого 2020). Ace and Aro: Understanding Differences in Romantic Attractions Among Persons Identifying as Asexual. Archives of Sexual Behavior. Т. 49, № 5. с. 1615—1630. doi:10.1007/s10508-019-01600-1. ISSN 0004-0002. Процитовано 7 листопада 2020.
  13. Easton, Dossie,. The ethical slut : a practical guide to polyamory, open relationships and other freedoms in sex and love (вид. 3rd edition). California. ISBN 978-0-399-57966-0. OCLC 990337882.
  14. Decker, Julie Sondra,. The invisible orientation : an introduction to asexuality. New York, NY. ISBN 1-63450-243-4. OCLC 902657368.
  15. Munson, Marcia (18 жовтня 2013). The Lesbian Polyamory Reader. doi:10.4324/9781315877723. Процитовано 7 листопада 2020.
  16. а б в Hopkins, Sidney Arthur, (born 15 April 1932), Managing Director, Guardian Royal Exchange plc, 1990–94. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 7 листопада 2020.
  17. Miller, sj, ред. (2016). Teaching, Affirming, and Recognizing Trans and Gender Creative Youth: A Queer Literacy Framework (англ.). New York: Palgrave Macmillan US. doi:10.1057/978-1-137-56766-6. ISBN 978-1-137-56765-9.
  18. а б Pinto, Stacy Anne (2 жовтня 2014). ASEXUally: On Being an Ally to the Asexual Community. Journal of LGBT Issues in Counseling. Т. 8, № 4. с. 331—343. doi:10.1080/15538605.2014.960130. ISSN 1553-8605. Процитовано 7 листопада 2020.
  19. Tate, SuE (2018). Pauline Boty: Pop Artist, Pop Persona, Performing Across the ‘Long Front of Culture’. Pop Art and Design. Bloomsbury Academic. ISBN 978-1-4742-2618-9.
  20. Carroll, Megan (5 листопада 2020). What Can Asexuality Offer Sociology? Insights from the 2017 Asexual Community Census. dx.doi.org. Процитовано 7 листопада 2020.
  21. Brown, Sherronda J. (26 грудня 2017). Romance is Not Universal, Nor is it Necessary. Wear Your Voice. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  22. Grain Transportation Report, April 26, 2018. 26 квітня 2018. Процитовано 7 листопада 2020.
  23. Evans, William; Jonathan, Savage (12 жовтня 2017). Finding your voice. Using Your Voice Effectively in the Classroom. Routledge. с. 7—26. ISBN 978-1-315-62571-3.
  24. Micomonaco, Mikayla. Large Angle Washout Algorithms for Flight Simulators. Процитовано 7 листопада 2020.
  25. Avitzur, Orly (2007-04). Starting Solo. Neurology Today. Т. 7, № 7. с. 15—16. doi:10.1097/01.nt.0000269131.44211.d4. ISSN 1533-7006. Процитовано 7 листопада 2020.
  26. Sherer, James; Levounis, Petros (2020). LGBTQIA: Lesbian, Gay, Bisexual, Transgender, Queer or Questioning, Intersex, Asexual or Allied. Absolute Addiction Psychiatry Review. Cham: Springer International Publishing. с. 277—287. ISBN 978-3-030-33403-1.