Хасбулатов Руслан Імранович — Вікіпедія
Хасбулатов Руслан Імранович | |
---|---|
чеч. Ӏимранан кIант Хасбулатов Руслан | |
Народився | 22 листопада 1942[3][4][5] Грозний, РРФСР, СРСР |
Помер | 3 січня 2023[1][2] (80 років) Можайський район, Московська область, Росія |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | політик, викладач університету, економіст, правник |
Галузь | політика[6], економіка[6] і право[6] |
Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd (1965) |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] (1980) |
Вчене звання | доцент і члени-кореспонденти РАНd |
Знання мов | російська[7] і чеченська |
Заклад | Російський економічний університет імені Плеханова |
Посада | голова Верховної Ради Російської Федераціїd |
Партія | КПРС (1991) |
Конфесія | іслам |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 5188950 |
Руслан Імранович Хасбулатов (рос. Руслан Имранович Хасбулатов, чеч. Хасболтера Ӏимранан кӏант Руслан; 22 листопада 1942, Грозний, Чечено-Інгушська АРСР — 3 січня 2023) — російський політичний діяч, вчений і публіцист, член-кореспондент РАН (1991), останній голова Верховної Ради Російської Федерації[8].
Після депортації чеченців був переселений до Казахстану.
У 1965 році закінчив юридичний факультет МДУ, у 1970 році закінчив аспірантуру економічного факультету.
У 1970 році на засіданні спеціалізованої вченої ради МДУ захистив кандидатську дисертацію, у 1980 році — докторську дисертацію.
З 1978 року викладає в Російському економічному університеті імені Плеханова.
Під час перебудови був членом наукової ради Бюро Ради Міністрів СРСР з питань соціального розвитку.
4 березня 1990 обраний народним депутатом РРФСР.
5 червня 1990 — 29 жовтня 1991 — перший заступник голови Верховної Ради РРФСР.
З 10 липня 1991 року — в.о. голови Верховної Ради РРФСР.
З 29 жовтня 1991 року — голова Верховної Ради Російської Федерації.
У вересні 1992 року на річний термін обраний Головою Ради Міжпарламентської асамблеї держав — учасниць СНД.
З 1994 року — завідувач кафедри світової економіки в Російському економічному університеті імені Плеханова.
Помер 3 січня 2023 року приблизно о 19:00 (мск) на 81-му році життя у себе на дачі[9] в селищі Ольгине Можайського міського округу Підмосков'я.[10]
5 січня 2023 році в Грозному відбулася церемонія прощання з політиком. Похований у родовому селі Толстой-Юрт.[11][12]
- Медаль «За трудову доблесть» (1986)
- Заслужений діяч науки Російської Федерації (2008)
- Почесний доктор Університету імені Бар-Ілана (1992, Ізраїль)
- ↑ а б https://www.kommersant.ru/doc/5757928
- ↑ а б https://meduza.io/news/2023/01/03/umer-ruslan-hasbulatov-posledniy-predsedatel-verhovnogo-soveta-rsfsr
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11915868X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Last Chairman Of Supreme Soviet Of Russia Ruslan Khasbulatov Dies At Age Of 80 - Family
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Людмила Ваннек (19 серпня 2011). Путч – 20 років тому: як Хасбулатов «випхав Єльцина на танк». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Умер экс-председатель Верховного совета РСФСР Руслан Хасбулатов. Коммерсантъ (рос.). 3 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Стали известны место и дата похорон Руслана Хасбулатова. vesti.ru (рос.). Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Новости, Р. И. А. (20230105T1029). В Чечне простились с Русланом Хасбулатовым. РИА Новости (рос.). Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Шакиров, Евгений (5 січня 2023). В Чечне простились с Хасбулатовым. Известия (рос.). Процитовано 6 січня 2023.
- Умер последний председатель Верховного совета РСФСР Хасбулатов// Радио Свобода, 3 січня 2023 року, Процитовано 4 січня 2023 року
- Профіль Руслана Хасбулатова. РАН (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 2 травня 2020.