Ріхард Ферстер — Вікіпедія

Ріхард Ферстер
Ферстер і японський адмірал Окада Кейсуке.
Народився31 березня 1879(1879-03-31)[1]
Штральзунд, Німеччина[1]
Помер9 квітня 1952(1952-04-09)[1] (73 роки)
Берлін, НДР[1]
Країна Німеччина[1]
Діяльністьофіцер ВМФ Німеччини, солдат, адмірал
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове звання Адмірал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Рятувальна медаль
Рятувальна медаль
Орден морських заслуг (Іспанія)
Орден морських заслуг (Іспанія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий хрест Заслуг (Угорщина)
Золотий хрест Заслуг (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Священного скарбу 1 класу

Ріхард Ферстер (Richard Foerster; 31 березня 1879, Штральзунд9 квітня 1952, Берлін) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]
Контрадмірал Ферстер (праворуч) вітає американського адмірала Клуверіуса (1930).

12 квітня 1899 року вступив у ВМФ. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штош» (1900) і в військово-морському училищі (1901). З 1901 року служив на різних надводних кораблях. У 1905-08 роках знаходився в плаванні біля берегів Африки. Учасник Першої світової війни. З 22 березня 1913 року — 1-й артилерійський офіцер важкого крейсера «Зейдліц», з 17 жовтня 1916 року — начальник відділу Управління озброєнь Імперського морського управління, одночасно з 1 квітня по 3 травня 1921 року очолював відділ Управління флотом. 4 травня 1921 року призначений начальником штабу командувача наземними військами «Остзе», одночасно з 20 червня по 31 липня 1921 року виконував обов'язки командувача. З 1 жовтня 1922 року — командир 2-го батальйону корабельної кадрованої дивізії «Остзе». 20 квітня 1923 року переведений в розпорядження командувача військово-морською станцією «Остзе», а 1 червня — в Морське керівництво. 11 липня 1923 року призначений виконувачем обов'язків начальника штабу Морського керівництва, а 26 вересня 1923 року затверджений на посаді. 15 жовтня 1925 року став першим командиром щойно спущеного на воду легкого крейсера «Емден». З 1 жовтня 1928 року — інспектор бойової підготовки ВМС, одночасно з 21 травня по 22 червня 1929 року — інспектор торпедного і мінного озброєння. Ферстер був одним з тих, хто зміг не тільки зберегти, але і модернізувати ВМФ Німеччини у вкрай важких умовах, встановлених Версальським договором. Користувався високим авторитетом на флоті і у військових колах. 27 лютого 1930 року призначений командувачем лінійними кораблями. З 28 вересня 1932 року — начальник військово-морської станції «Нордзе». 30 вересня 1933 року зайняв найбільш важливий в системі управління діючими силами німецького ВМФ пост командувача флотом. 31 грудня 1936 року замінений адміралом Рольфом Карльсом і звільнений у відставку. 15 лютого 1939 року знову зарахований на службу і переданий в розпорядження ОКМ, проте жодного призначення не отримав.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 39

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #133360342 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.