French
DeutschСКР-112 — Вікіпедія
 | |
| Історія | |
|---|---|
 Україна | |
| Назва: | Отаман Сидір Білий (неофіційна), МПК-52 (1995 рік) |
| Бортовий номер: | U-132 |
| Отриманий: | 1992 |
| Виведений: | 31 грудня 1993 |
| Статус: | розібраний на брухт |
| Історія | |
 Радянський Союз | |
| Назва: | СКР-112 |
| Будівник: | Калінінградський СБЗ «Янтар»,  СРСР |
| Бортовий номер: | 815 |
| Закладений: | 15 серпня 1967 |
| Спуск на воду: | 30.05.1968 |
| Прийнятий: | 1968 |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | проект 159, сторожовий корабель |
| Водотоннажність: | 1077 т |
| Довжина: | 82,3 м |
| Ширина: | 9,2 м |
| Осадка: | 2,85 м |
| Швидкість: | 33 вузли (61,1 км/ч) |
| Екіпаж: | 8/108 чол. |
| Бронювання: | Відсутнє |
U-132 раніше мав бортові номери СКР-112 і 200 — сторожовий корабель Чорноморського флоту, який 21 липня 1992 року перейшов на бік Військово-Морських Сил України. Командир СКР-112 — капітан-лейтенант Сергій Настенко. Екіпаж — 108 осіб.
21 липня 1992 року СКР-112 підняв український прапор і вирушив із Кримської військово-морської бази (Новоозерне) у бік Одеси — з наміром ввійти до складу Військово-Морських Сил України. Спроби російського командування силами інших кораблів і авіації перешкодити діям СКР-112 були марними. У складі ВМСУ залишався до осені 1997 року, базуючись у Севастополі.
Сторожовий корабель СКР-112 був закладений 26 квітня 1967 на стапелі СБЗ «Янтар» в Калінінграді (заводський № 191). Спущений на воду 15.08.1967 р. і 12.01.1968 р. зарахований до списків кораблів ВМФ. Став до ладу 30.05.1968 р і 11.06.1968 року включений до складу Балтійського флоту.[1]
21.09.1968 р перерахований до складу Чорноморського флоту і восени 1968 р. здійснив міжфлотський перехід навколо Європи з Балтійська до Севастополя.[1]
30.8.1969 р — 31.01.1970 р., перебуваючи при несенні бойової служби в зоні військових дій на Середземному морі, виконував бойове завдання з надання допомоги Збройним силам Єгипту.[1]
З 27.05.1980 р. по 10.02.1981 р. на «Севморзаводі» ім. С. Орджонікідзе в Севастополі пройшов середній ремонт.[1]
Після розподілу кораблів ЧФ СРСР, «СКР-112» увійшов до складу ВМС України як «U-132». Однак, вищому керівництву армії та держави були чужі патріотизм та принциповість, проявлена українськими моряками 1992 року.
Громадськість України, багато військових та політичних діячів бачили корабель — як майбутній музей Військово-Морських Сил. У Севастополі члени «Просвіти», Спілки офіцерів України та інших організацій створили комітет із захисту «СКР-112» та направили Міністру оборони десятки звернень і заяв громадськості, але все марно. З Міністерства оборони поступило розпорядження утилізувати корабель. Володимир Безкоровайний виконав цей наказ. Влітку 1996 року корабель було утилізовано та розібрано на металобрухт.
За повідомленнями преси, "його планували перегнати до Києва і поставити у столиці на довічну стоянку, зробивши на основі першого корабля відновлених Військово-Морських Сил України відповідний музей, але гору взяли інші міркування. Сторожовик був терміново виключений зі складу Військово-морських сил і буквально за три місяці порізаний на металобрухт. Його командир Сергій Настенко в подальшому був призначений командиром флагману Українського флоту «Гетьман Сагайдачний». Звільнився зі служби маючи військове звання капітан 1-го рангу.
-
Історично відтворений профіль корабля на момент повстання -
Разітєльний переслідує СКР-112 під час повстання -
Модель СКР-112 в балаклавскому музеї українського флоту
- Сергій Чалий. Бунтівний сторожовик // Українська газета, 31.05.2006
- Борис Кожин: Корабель СКР-112 — легенда українського військового флоту [Архівовано 2 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Чи визнає Україна командира СКР-112 Сергія Настенка героєм? [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- СКР-112 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- А «СКР-112» не цікавить нікого (Свобода № 147, 2.08.1996) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- У наших діях не було політики…(розмова з Героєм, який, однак, себе таким не вважає) [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Перший «братній» вогонь – 21 липня 1992 року. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.