Сагайдачного, 25 — Вікіпедія
Сагайдачного, 25 | |
---|---|
Ліве крило будинку | |
50°27′37″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.46045000002777670° пн. ш. 30.52231111113889028° сх. д.Координати: 50°27′37″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.46045000002777670° пн. ш. 30.52231111113889028° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | прибутковий будинок |
Стиль | історизм і неоренесанс |
Медіафайли у Вікісховищі |
Садиба № 25 складається з колишнього прибуткового будинку № 25-а, наріжної кам'яниці № 25-б, флігеля № 25-г і ще трьох дворових споруд № 25-в, 25-д, 25-е. Розташована на розі вулиць Петра Сагайдачного й Ігорівської, що на Подолі у Києві.
Архітектурну цінність становить головна кам'яниця (№ 25-а) на червоній лінії забудови вулиці. За визначенням дослідників, будівля — зразок історичної забудови Подолу останньої чверті XIX століття[1].
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 53 від 25 вересня 2006 року будинок поставлений на облік пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення.
Упродовж XIX і на початку XX століття суміжна із садибою Балабухи ділянка належала різним купцям.
Відомо, що вже в 1850-х роках садиба була забудована дерев'яними спорудами.
Будинок на червоній ліній, імовірно, був наполовину кам'яним. Є припущення, що частина цієї споруди увійшла до об'єму нового будинку. Про це свідчать склепінчасті перекриття підвалу і проїзду в подвір'я[2].
Головна кам'яниця № 25-а збудована в останній чверті XIX століття як прибутковий будинок. Приміщення першого поверху віддали торговельним закладам. Тут відкрились галантерейно-мануфактурні крамниці «Реноме», «Новий час», крамниці дамського та чоловічого вбрання «Ліон», «Елегантний світ».
На другому поверсі розмістили житлові квартири[1].
1922 року радянська влада націоналізувала будівлю.
1967 року під час реконструкції споруди надбудували третій житловий поверх й облаштували світловий ліхтар над сходами.
Наступний капітальний ремонт провели на зламі 1980-х — 1990-х років. Кілька прямокутних вітрин переробили на аркові. Встановили нові балкони. На лівому крили відновили вхідні дерев'яні двері початку XX століття з вітражами[1].
Кам'яниця № 25-а триповерхова (з 1967 року), цегляна, Г-подібна у плані. Пофарбована у зелений колір. Має глибокий підвал, двосхилий дах, шиферне покриття, пласкі перекриття (залізобетонні на третьому поверсі). По центральній осі розташований проїзд на подвір'я, який розділяє споруду на два крила з окремими парадними входами.
Будинок вирішений у стилі історизму з неоренесансними елементами. Симетрична композиція фасаду — ритмічно-ярусна[1].
Дворовий проїзд і дві сходових клітки виділені розкріповками. Їх увінчували прямі аттики, які знесли під час надбудови третього поверху у 1967 році. Кожна розкріповка і наріжжя будівлі фланковані рустованими лізенами.
Горизонтальне членування здійснене карнизами над першим і третім (надбудованим) поверхами і фризом (первісно вінцевим, тепер над другим поверхом) із фільонками і зубчастою крайкою.
Вітрини на першому поверсі прямокутні й аркові із замковими каменями. Дверні отвори й віконні прорізи другого поверху перекриті напівциркульними перемичками й оздоблені архівольтами з радіально розташованими дентикулами. Вікна над входами увінчують прямі сандрики[1].
- Вікно другого поверху
- Центральна частина з проїздом
- Вікно у розкріповці
- Садиба на Сагайдачного, 25 (друга половина XIX) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ / П. Тронько та ін. — Київ, 2003. — Т. 1 ч. 2: М — С. — С. 1075—1076.
- Будинок на Петра Сагайдачного, 25 // Стародавній Київ. Путівник по культурній спадщині Києва. — Київ, 2018.
|