Санніков Андрій Олегович — Вікіпедія
Санніков Андрій Олегович | |
---|---|
Саньнікаў Андрэй Алегавіч | |
Народився | 8 березня 1954 (70 років) Мінськ |
Громадянство | Білорусь |
Місце проживання | Мінськ |
Діяльність | дипломат, активіст, політик |
Галузь | дипломатія[1] і політика[1] |
Alma mater | Мінський державний лінгвістичний університет |
Знання мов | білоруська[1] |
Членство | European Belarusd |
Брати, сестри | Irina Bogdanovad |
У шлюбі з | Iryna Khalipd |
Нагороди | |
Андрій Олегович Санніков (біл. Андрэй Алегавіч Саньнікаў; нар. 8 березня 1954, Мінськ) — білоруський політичний та громадський діяч, координатор громадської програми «Європейська Білорусь».
Знає білоруську, російську, англійську та французьку мови.
Дід Саннікова Костянтин був відомим білоруським режисером, народним артистом БРСР[2], одним із засновників Національного Купайлівського театру.[3].
Закінчив перекладацький факультет Мінського державного інституту іноземних мов. Працював у Пакистані в нафтовій компанії та в Єгипті на будівництві алюмінієвого заводу. У 1980—1981 роках працював у Товаристві дружби з іноземними країнами. У 1982—1987 роках працював у Нью-Йорку в секретаріаті ООН. 1989 року закінчив дипломатичну академію МЗС СРСР у Москві.
- У 1992—1995 роках очолював білоруську делегацію на переговорах щодо звичайного та ядерного роззброєння з правом підпису від імені країни.[4].
- У 1993—1995 роках працював радником представництва Білорусі в Швейцарії.
- У 1995—1996 роках був заступником міністра закордонних справ Білорусі, мав ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
- У листопаді 1996 року напередодні референдуму подав у відставку на знак протесту.
- У листопаді 1997 року Санніков виступив ініціатором «Хартії'97», став її міжнародним координатором.
- 1998 року разом із Геннадієм Карпенком створив Координаційну раду демократичних сил Білорусі.
- 2008 року Андрій Санніков разом із Віктором Івашкевичем, Михасем Мариничем та іншими відомими політиками став ініціатором громадянської компанії «Європейська Білорусь»[5], яка ставить собі за мету вступ Білорусі до Європейського Союзу.
- 2010 року Санніков подав свою кандидатуру на вибори президента Білорусі.
- У 1998—2002 роках був ректором Народного університету, неформального освітньо-просвітницького проекту.
- 2005 року став лауреатом міжнародної премії імені Бруно Крайського в галузі захисту прав людини.[6].
Через участь в акції протесту проти фальсифікації виборів Саннікова та його дружину разом із іншими опозиційними кандидатами було затримано.[7][8] За словами адвоката Саннікова, його було жорстоко побито і його фізичний стан важкий.[9] 28 грудня адвокат повідомив, що у його підзахисного зламані ноги, і з того, як він говорить та тримається, можна зробити висновки про ймовірні пошкодження головного мозку.[10]
14 травня 2011 року Саннікова було засуджено до 5-ти років колонії суворого режиму за організацію масових заворушень 19 грудня 2010 року.[11]. Після 16 місяців ув'язнення під тиском міжнародної спільноти він вийшов на волю, однак невдовзі змушений був втекти з Білорусі та шукати політичного притулку у Великій Британії. Він продовжує виступати за вільну і демократичну Білорусь без репресивного режиму Лукашенка.
Одружений, має двох синів. Дружина — білоруська журналістка Ірина Халіп[ru].
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Саньнікаў Канстанцін Мікалаевіч. Савецкі Рэжысёр, акцёр і педагог, народны артыст БССР // kino-teatr.ru
- ↑ Нацыянальны Купалаўскі тэатр // kupala-theatre.by
- ↑ Belarus: Problems of Disarmament and Arms Control // Dismantlement and destruction of chemical, nuclear, and conventional weapons, edited by Nancy Turtle Schulte (англ.)
- ↑ Пра кампанію «Еўрапейская Беларусь» // www.europeanbelarus.org
- ↑ BRUNO KREISKY PRIZE
- ↑ Пяць экс-кандыдатаў у прэзідэнты знаходзяцца ў СІЗА КДБ[недоступне посилання]
- ↑ Адвакат: Саннікаў знаходзіцца ў цяжкім стане. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2010.
- ↑ Кандидат у президенти Білорусі вимагає від ЦВК визнати підсумки виборів недійсними
- ↑ У білоруських тюрмах катують опозиційних кандидатів у президенти[недоступне посилання]
- ↑ Андрэй Саннікаў засуджаны на 5 гадоў калоніі ўзмоцненага рэжыму