Сарана перелітна — Вікіпедія

Сарана перелітна
Імаго самиці сарани перелітної, Генуя, Італія
Імаго самиці сарани перелітної, Генуя, Італія
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Відкритощелепні (Ectognatha)
Інфраклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Надряд: Прямокрилоподібні (Polyneoptera)
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Підряд: Коротковусі прямокрилі (Caelifera)
Надродина: Акридоідеї (Acridoidea)
Родина: Саранові (Acrididae)
Підродина: Oedipodinae
Рід: Locusta
Вид: Сарана перелітна
Locusta migratoria
(L, 1758)
Посилання
Вікісховище: Locusta migratoria
EOL: 494417
NCBI: 7004

Сарана перелітна (Locusta migratoria) — велика комаха родини саранові, єдиний вид роду Locusta. Імаго існує у двох формах — поодинокій і стадній, які відрізняються між собою як за зовнішніми ознаками, так і за поведінкою і способом життя. Стадна форма здійснює великі міграції групами в мільйони особин та може повністю знищувати зелену рослинність. Впродовж багатьох століть масове розмноження сарани перелітної призводило до знищення врожаю сільськогосподарських рослин у країнах Середземномор'я, Близького Сходу, Центральної Азії й Африки та викликало голод у населення постраждалих регіонів. Є одним з найтиповіших представників сарани.

Тіло велике, 3,5-5,5 см у довжину, від зеленого до бурого, вкрите дрібними бурими плямами. Поодинока фаза на відміну від стадної не має перетяжки на передньоспинці, але вона здавлена з боків, її передній край кутуватий (а не закруглений, як у стадної), середній гребінь високий, дугоподібний. Задні голені в поодинокої фази яскраво-червоні, тоді як у стадної — жовтуваті.[1]

Імаго стадної фази сарани перелітної (південна Франція)

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Основні «резервуарні» популяції мешкають в заплавних луках дельт великих річок. При збільшенні кількості особин в популяції нервова система личинки сприймає їх сигнали та перемикає розвиток у стадну фазу: більш яскрава буро-червона личинка замість зеленої. У перемиканні задіяні механізми нервової пластичності та гормонів[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал охоплює Південну Європу, Азію від Близького Сходу до Японії та Індонезії, Африку включно з Мадагаскаром, Австралію та Нову Зеландію. В Україні відома на півдні.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Сарана перелітна — єдиний вид у роді Locusta, виділений ще Карлом Ліннеєм у його праці «Система природи» 1758 року. За морфологічними ознаками виділяють до 11 підвидів, хоча не всі дослідники згодні з такою класифікацією. Генетичні дослідження знаходяться на початковому етапі, але вже входять у протиріччя з морфологічним аналізом.[3]

Підвиди:

  • L. m. capito
  • L. m. cinerascens
  • L. m. manilensis
  • L. m. migratoria
  • L. m. migratorioides
  • L. m. gallica
  • L. m. rossica

Значення для людини

[ред. | ред. код]

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Небезпечний шкідник сільського господарства.

Під час масового розмноження розвиваються імаго стадної фази, які, збираючись у велетенські зграї, переміщуються та атакують ліси, луки та сільськогосподарські угіддя. Раз на декілька років трапляються спалахи чисельності сарани, що призводить до великих економічних збитків. Такі спалахи, зокрема, ставалися в серпні 2015 року в Південному федеральному окрузі Росії[4], в липні 2017 року в південній частині Європейської частини Росії та Казахстані[5].

Лабораторні дослідження

[ред. | ред. код]

Сарана перелітна розмножується досить швидко, є великою комахою, яку легко тримати в лабораторії, тому цей вид став модельним об'єктом експериментальної біології. У зв'язку з цим геном сарани перелітної було прочитано 2014 року. Це найбільший відомий геном серед відомих геномів тварин, він складає 6,5 мільярдів пар основ (для порівняння геном людини — 3,3 млрд, геном бджоли — 0,24 млрд п. о.).[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 89. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)(рос.)
  2. а б Wang, Xianhui; Fang, Xiaodong; Yang, Pengcheng; Jiang, Xuanting; Jiang, Feng; Zhao, Dejian; Li, Bolei; Cui, Feng; Wei, Jianing; Ma, Chuan; Wang, Yundan; He, Jing; Luo, Yuan; Wang, Zhifeng; Guo, Xiaojiao; Guo, Wei; Wang, Xuesong; Zhang, Yi; Yang, Meiling; Hao, Shuguang; Chen, Bing; Ma, Zongyuan; Yu, Dan; Xiong, Zhiqiang; Zhu, Yabing; Fan, Dingding; Han, Lijuan; Wang, Bo; Chen, Yuanxin; Wang, Junwen; Yang, Lan; Zhao, Wei; Feng, Yue; Chen, Guanxing; Lian, Jinmin; Li, Qiye; Huang, Zhiyong; Yao, Xiaoming; Lv, Na; Zhang, Guojie; Li, Yingrui; Wang, Jian; Wang, Jun; Zhu, Baoli; Kang, Le (2014). The locust genome provides insight into swarm formation and long-distance flight. Nature Communications. 5 (1). doi:10.1038/ncomms3957. ISSN 2041-1723.(англ.)
  3. Chapuis, M-P.; Lecoq, M.; Michalakis, Y.; Loiseau, A.; Sword, G. A.; Piry, S.; Estoup, A. (2008). Do outbreaks affect genetic population structure? A worldwide survey in Locusta migratoria, a pest plagued by microsatellite null alleles. Molecular Ecology. 17 (16): 3640—3653. doi:10.1111/j.1365-294X.2008.03869.x. ISSN 0962-1083.(англ.)
  4. В Росії наймасштабніше за останні 30 років нашестя саранчи. Agravery, 6 серпня 2015. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  5. У Росії та Казахстані — нашестя сарани. Відео. Гордон.ua, 21 липня 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]