Сарнавський Євгеній Вікторович — Вікіпедія

Євгеній Вікторович Сарнавський
 Майор
Загальна інформація
Народження14 вересня 1989(1989-09-14)
Українська РСР Українська РСР, Кам'янець-Подільський
Смерть15 червня 2017(2017-06-15) (27 років)
Україна Україна, Дніпро
(помер від поранень)
Alma Materфакультет військової підготовки КПНУ
Псевдо«Юджин»
Військова служба
Роки служби2007—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
командир інженерно-саперної роти
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Євге́ній (Євген) Ві́кторович Сарна́вський (14 вересня 1989 року, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР — 15 червня 2017, м. Дніпро, Україна) — український військовослужбовець, сапер, майор (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступеня. Позивний «Юджин».

Біографія

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Репортаж за участі «Юджина». Мінне полювання - Вікна-новини - 09.02.2017
Пам'яті полеглого Героя, капітана 72-ї ОМБр Євгенія Сарнавського ("Юджина")
«Юджин» розміновує житлові квартали Авдіївки. 2017

Євгеній Сарнавський народився 14 вересня 1989 року в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Дитинство, шкільні роки пройшли в м. Овручі на Житомирщині. 2004 року вступив на навчання до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив у 2006 році. У липні того ж року через Кам'янець-Подільський ОМВК вступив до Військового інженерного інституту ПДАТУ. 2011 року закінчив факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і був направлений для подальшого проходження служби до міста Біла Церква у військову частину А2167 на посаду командира інженерно-технічного взводу 72-ї Гвардійської окремої механізованої бригади. З того часу мешкав з дружиною в м. Білій Церкві.

Від початку російської збройної агресії проти України Євгеній Сарнавський виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій області: з травня по серпень 2014 року в прикордонній зоні біля Панченкове та Черовонопартизанська Довжанського району Луганської області, де з групою 72 ОМБр був взятий у полон до російського угрупування, з вересня 2014 по червень 2016 року в районі Волновахи та окупованого Докучаєвська, в Гранітному, а з жовтня 2016 року — в Авдіївці та довколишніх прифронтових селах.

За час війни отримав звання капітана, призначений на посаду командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 72-ї ОМБр. Був досвідченим сапером, свій досвід передав й іншим. Завжди нестандартно підходив до роботи, багато інновацій його авторства врятували не одне життя.

В період запеклих боїв у промзоні Авдіївки з 29 січня по 4 лютого 2017 року група капітана Сарнавського під щільними обстрілами противника пробивала шляхи для підвезення боєприпасів, продовольства, палива до нових позицій бригади на відбитому у терористів опорному пункті «Орел». На виконання завдання командир покликав добровольців, — пішли всі. Їхня «дорога життя» допомогла втримати опорний пункт, за який було заплачено життями українських Героїв. В житлових кварталах Авдіївки капітан Сарнавський знешкоджував міни і снаряди, що не розірвалися, біля будинків мирних мешканців, після обстрілів міста російськими терористами.

Окрім розмінування офіцер здійснив безліч успішних бойових виходів у «сіру зону» до позиції противника, виконуючи мінування тих ділянок місцевості, звідки є небезпека проникнення диверсійно-розвідувальних груп чи імовірної атаки з боку російських бойовиків. На відміну від ворога українські сапери використовують тільки дозволені міжнародними угодами засоби. Причому кожну таку ділянку ретельно заносять у відповідні формуляри, вказуючи точні координати, щоб швидко знайти і знешкодити міни після звільнення окупованих територій. Українські прапори, встановлені та заміновані командою «Юджина» російські окупанти взагалі не намагалися знімати, попри те, що вони майоріли просто під їхнім носом.

8 червня 2017 року капітан Сарнавський виконував бойове завдання із розмінування місцевості в районі Авдіївки, поблизу селища Кам'янка з групою розвідки 72 ОМБр. Під час проходження посадки досі не відомим чином потрапив на ворожу пастку з двох протипіхотних осколкових мін направленої дії, де й дістав важких поранень внаслідок вибуху: травматична ампутація обох ніг, проникаюче поранення черевної порожнини, поранення грудної клітки. Побратимам вдалося зупинити кровотечу і оперативно доставити командира до Авдіївки[1]. Військові лікарі 66-го мобільного шпиталю зробили все можливе, щоб стабілізувати і підготувати до евакуації. Євгенія відправили у Дніпро, він весь час був з апаратом штучної вентиляції легень, але ще тиждень боровся за життя[2]. Помер 15 червня 2017 року, близько 22:00 в обласній лікарні імені Мечникова.

Президент Петро Порошенко доручив представити загиблого капітана Сарнавського до державної нагороди[3].

17 червня з воїном-захисником попрощались на Майдані Незалежності в Києві[4][5], наступного дня було прощання у Білій Церкві. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква[6][7].

Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих.

командир 72-ї бригади полковник Андрій Соколов

Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так, аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними.

прес-офіцер бригади Олена Мокренчук[8]

У м. Білій Церкві залишилась вагітна дружина Сарнавська Альона Анатоліївна, в селі Крюківщина — мати Валентина Анатоліївна Сарнавська, вчитель математики Крюківщинської школи.

14 січня 2018 року в м. Білій Церкві народився син[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Друзі, хелп! На початку тижня було важко поранено нашого побратима Євгена Сарнавського
  2. В Дніпро військовим вертольотом евакуйовані двоє важкопоранених Сонечок
  3. Президент посмертно нагородив сапера, пораненого під час розмінування села на Донбасі // «Еспресо», 17 червня 2017
  4. Врятував тисячі людських життів: У Києві попрощалися із сапером Євгеном «Юджином» Сарнавським // 5 канал, 17 червня 2017
  5. На Майдані Незалежності в столиці України відбулася церемонія прощання з капітаном Сарнавським Євгеном Вікторовичем // Фотоальбом на Facebook Сухопутні війська України
  6. У Білій Церкві прощалися з 27-річним сапером Євгеном «Юджином» Сарнавським // 5 канал, 18 червня 2017
  7. «Перейшов у небесний батальйон»: білоцерківці попрощалися з командиром саперної роти Євгеном Сарнавським // 04563.com.ua — Сайт міста Біла Церква, 19 червня 2017
  8. У Києві провели в останню путь капітана Євгена Сарнавського // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 17 червня 2017
  9. Життя перемагає: у загиблого в червні героя АТО Євгена Сарнавського народився син // 04563.com.ua — Сайт міста Біла Церква
  10. Указ Президента України від 5 липня 2017 року № 175/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. На карті України з'явилася вулиця "Юджина"
  13. На Донеччині відкрили пам'ятник загиблому військовослужбовцю Євгенію Сарнавському. 15.07.2021, 19:23

Джерела

[ред. | ред. код]