Секторіальність (мінералогія) — Вікіпедія

СЕКТОРІАЛЬНІСТЬ (рос. секториальность, англ. sectoriality) – в мінералогії – області на кристалах мінералів, складені пірамідами росту його граней, які виокремлюються індивідуальними властивостями елементів. Кристал виявляється поділеним на сектори, кожний з яких є пірамідою зростання тієї або іншої грані.

Фізико-хімічна відмінність секторів різних простих форм полягає, зокрема, в здатності захоплювати ті або інші механічні або ізоморфні домішки. При вибірковому захопленні ізоморфної домішки виявляється секторіальне забарвлення, як напр., у кристалів аметисту, коли в насичений бузковий колір забарвлені піраміди малого ромбоедра, а піраміди великого ромбоедра в золотисто-жовтий або голубувато-сірий. Відштовхування зростаючими гранями смарагду і андалузиту найдрібніших частинок приводить до їх накопичення вздовж ребер граней призм і вияву секторіальності трапіче-смарагду та хіастоліту.

• Мінералогія

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.