Семасіологія — Вікіпедія

Семасіологія (грец. sēmasía — значення, зміст і грец. lógos — слово, давніша назва семантики) — наука, яка досліджує фактичні значення слів, незалежно від їхньої вимови, зокрема в діахронному й психолінгвістичному розумінні, включаючи вчення про розвиток значень граматичних категорій та про засвоювання дитиною й мовцем нових понять, слів і значень і про виникнення нових значень. Це наближувало семасіологію до ономасіології, науки про засади й процеси називання.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Семасіологія і словотвір: зб. наук. пр. / Акад. наук УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К. : Наукова думка, 1989. — 192 с.

• Семасіологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 377.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.