Сема (мовознавство) — Вікіпедія

Сема — смислова одиниця; мінімальна, гранична, неділима складова частина лексичного значення (семеми). Наприклад: слова добрий — недобрий розрізняються семою заперечення. Процедура виділення сем у значенні слів називається компонентним аналізом і здійснюється шляхом вибудовування бінарних опозицій.

Ідеографічний словник містить семи як одиниці.

Посилання

[ред. | ред. код]