Серійний ґвалтівник — Вікіпедія

Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль

Серійний ґвалтівник — особа, яка вчиняє багаторазові зґвалтування з кількома жертвами чи однією жертвою протягом певного періоду часу.[1] Деякі серійні ґвалтівники націлені на дітей.[2][3][4] Для опису діяльності тих, хто вчинив кілька послідовних зґвалтувань, але залишився без кримінального переслідування, якщо сам повідомив про це в дослідженні також можна використовувати терміни «сексуальний хижак», «повторний ґвалтівник» та «множинний правопорушник».[5][6] Інші будуть чинити напади у в'язницях.[7] У деяких випадках група серійних ґвалтівників працюватиме разом.[8] Такі ґвалтівники можуть мати модель поведінки, яка іноді використовується для прогнозування їхніх дій та допомоги в їх арешті та засудженні.[9] Серійні ґвалтівники також відрізняються від одноразових злочинців, оскільки «серійні ґвалтівники частіше включали викрадення людей, словесні та фізичні погрози жертвам, а також використання або погрози використання зброї».[10]

Правозастосування

[ред. | ред. код]

Багаторазові докази, зібрані в результаті медичного огляду та свідчень зґвалтованих, перебувають у розпорядженні багатьох правоохоронних органів і можуть перешкодити визнанню того, що ґвалтівник скоїв злочин протягом певного періоду часу. Засудження ґвалтівника може бути відкладено, якщо жертви не співпрацюють із розслідуванням.[11] Доказами можуть бути ДНК, слина та відбитки пальців, волосся, вагінальні мазки, зіскрібки нігтів і постільна білизна.[12] Ті, хто розслідує серійні зґвалтування, перед арештом часто ідентифікують ґвалтівника за «прізвиськом», характеризуючи тактику чи схеми зґвалтувань.[13]

Серійні ґвалтівники мають більше шансів бути засудженими, ніж ґвалтівник, якого жертва знає.[14] На відміну від засуджених за один випадок зґвалтування, серійні ґвалтівники часто залишаються невпізнаними через повільний процес аналізу залишених наборів для зґвалтувань.[10][15] Може знадобитися багато років, щоб зґвалтування в минулому було ідентифіковано як вчинене однією особою.[16]

Кейс-Вестерн-Резерв університет виявив схильність сексуальних злочинців бути раніше арештованими. 26 % відсотків раніше були заарештовані за сексуальне насильство. 60 % були заарештовані принаймні за ще одне сексуальне насильство, не пов'язане з першим.[10]

Для того, щоб приборкати та зловити таких правопорушників, ФБР у 1974 році створило свій Відділ поведінкової науки[17].

Тактика

[ред. | ред. код]

Серійний ґвалтівник може використовувати сайти знайомств, щоб ідентифікувати потенційних жертв.[18] Іншою тактикою, яка використовується, є погроза завдати шкоди жертві та її родині.[19][20] Інколи використовують наркотики.[1] Деякі серійні ґвалтівники чітко визначають свої цілі та розклад.[21] Серійний ґвалтівник може описувати свою діяльність на веб-сайтах, описуючи тактику, яку він використовує для вчинення сексуального насильства.[22] У 2014 році 18-річний юнак, звинувачений у серійних зґвалтуваннях, для обміну повідомленнями використовував мобільні застосунки Facebook, Kik і Snapchat, щоб налагодити стосунки з дівчатами. Деякі серійні ґвалтівники відвозять жертв у віддалені місця.[19]

Особистісні риси

[ред. | ред. код]

Зловмисників можна описати як «дуже маніпулятивних, дуже харизматичних і чарівних».[19]

Серійні ґвалтівники відрізняються від ґвалтівників однієї жертви. Було виявлено, що відстань, пройдена до зґвалтування, є більшою для ґвалтівників з однією жертвою. Ґвалтівники з однією жертвою використовують метод «захоплення», іноді використовуючи тактику подорожі автостопом, або метод «афери», зустрічаючись у барі чи на вечірці та вступаючи в соціальну взаємодію. І навпаки, серійні ґвалтівники мають тенденцію влаштовувати засідки або застовувати до жертви «блиц-підхід». Серійний ґвалтівник, швидше за все, націлиться на незнайомця, ніж ґвалтівник, який став жертвою одноразового злочинця.[23]

Серійний ґвалтівник більш схильний демонструвати «кримінально вишукану поведінку», наприклад використання презерватива та рукавичок. Серійні ґвалтівники, швидше за все, контролюватимуть фізичний опір, затискаючи рот, зв'язуючи дюдину, зав'язуючи очі та придушуючи. Вони частіше розпитують жертву. Обізнаність із слідчою, криміналістичною методологією характеризує серійного ґвалтівника, а не ґвалтівника з однією жертвою, і може бути використана правоохоронними органами як допомога у розслідуванні.[23][24] Серійні ґвалтівники з більшою ймовірністю будуть націлені на секс-працівниць, ніж на одноразових жертв.[25] Вважається, що серійні ґвалтівники можуть покращити свої здібності та досвід у вчиненні нападу через «вивчення» серійного зґвалтування. Це включає в себе репетиції переглядом фільмів, порнографії та читання відповідної літератури, використання сексуальних фантазій, підвищення знань щодо навичок, пов'язаних із нападами, навчання на прикладах інших серійних ґвалтівників та їхній минулий досвід фізичного чи сексуального насильства.[5][26]

Профілактика

[ред. | ред. код]
Рейчел Ловелл з Університету Кейс Вестерн описує своє дослідження: «Наші висновки свідчать про високу ймовірність того, що сексуальний злочинець або раніше вже вчиняв сексуальне насильство, або вчинить його знову в майбутньому... Розслідування кожного сексуального нападу як такого, що може бути скоєний серійним злочинцем, може зменшити кількість сексуальних нападів, якщо розслідування буде зосереджене на злочинцеві, а не на поодиноких інцидентах».[10]

Для запобігання серійним зґвалтуванням запропоновано розслідування злочинця замість злочину. Відставання в аналізі наборів для зґвалтувань перешкоджає ідентифікації серійних гвалтівників. Сотні тисяч наборів для зґвалтування залишаються неперевіреними в США. Більшість правоохоронних органів їх не відстежують і не підраховують. Процес є складним, інвазивним, тривалим і може повторно травмувати жертв.[10] ФБР підтримує базу даних ДНК, і можна порівняти випадки. На жаль, відставання в аналізі наборів для зґвалтувань може дозволити злочинцю продовжувати свій злочин до того, як його ідентифікують з іншими нападами.[1]

Хоча жодна жертва серійного ґвалтівника не може бути звинувачена у злочині, за словами правоохоронних організацій, можливо знизити ризик бути зґвалтованим серійним ґвалтівником.[21]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Perrusquia, Marc (21 березня 2014). CA Investigation: Failure to test DNA let Cordova serial rapist continue attacks for decade. The Commercial Appeal, US Today Network. Процитовано 20 липня 2016.
  2. ↑ New York Serial Rapist. Unsolved Mysteries. Процитовано 20 липня 2016.
  3. ↑ Northern Minnesota Serial Child Rapist Sentenced to Life in Prison. KSTP TV - Minneapolis and St. Paul. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 20 липня 2016. [Архівовано 2019-10-18 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Serial Child Rapist Sentenced to Life in Prison. United States Department of Justice. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  5. ↑ а б Lisak, David; Miller, Paul M (February 2002). Repeat Rape and Multiple Offending Among Undetected Rapists (PDF). Violence and Victims. 17 (1): 73—84. doi:10.1891/vivi.17.1.73.33638. PMID 11991158. Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2019. Процитовано 27 липня 2016.
  6. ↑ Pittsburgh Police Arrest Accused Serial Rapist. CBS Pittsburgh. 24 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  7. ↑ 'Serial rapist' NM prison captain sentenced to less than a year. New Mexico In Depth. 19 травня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  8. ↑ Three attacks on West Side said to be linked to trio of serial rapists. The Columbus Dispatch. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 20 липня 2016. [Архівовано 2017-12-27 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Tust, Amanda (June 2011). How Serial Rapists Target Their Victims - How To Protect Yourself Against Rape. Процитовано 19 липня 2016.
  10. ↑ а б в г д Rothkopf, Joanna. Analysis of Untested Rape Kits Reveals Serial Rapists Are 'Far More Common' Than We Thought. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 20 липня 2016. [Архівовано 2019-02-17 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Ove, Torsten (15 липня 2016). Old evidence turns up in contested rape conviction. Pittsburgh Post-Gazette. Процитовано 19 липня 2016.
  12. ↑ Man convicted of 1987 rapes in Homestead seeks evidence. Pittsburgh Post-Gazette. Процитовано 19 липня 2016.
  13. ↑ Haddock, Vicki (16 січня 1996). Four types of serial rapists - what makes them tick. SFGate, Hearst. Процитовано 21 липня 2016.
  14. ↑ James L. LeBeau, Patterns of Stranger and Serial Rape Offending: Factors Distinguishing Apprehended and at Large Offenders, Journal of Criminal Law and Criminology, Vol. 78, Issue 2 (Summer 1987).
  15. ↑ Egan, Paul (2 вересня 2015). With most rape kits tested, focus turns to prosecutions. Процитовано 28 липня 2016.
  16. ↑ Serial rapist in Ohio prison linked to cold case in Richmond. Процитовано 27 травня 2017.
  17. ↑ Lea Winerman (July–August 2004). Psychological sleuths--Criminal profiling: the reality behind the myth. www.APA.org (англ.). Процитовано 21 лютого 2017.
  18. ↑ Florence Police: Serial rapist behind bars. waaytv.com. 14 липня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 20 липня 2016. [Архівовано 2016-11-08 у Archive.is]
  19. ↑ а б в Dave, Paresh (2 травня 2014). Arizona teen a 'serial rapist' who victimized 18 girls, sheriff says.
  20. ↑ Serial Rapist Who Preyed On Teenage Girls Sentenced Up to 196 Years in Prison. NBC 10, Philadelphia. 9 травня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  21. ↑ а б Reduce the Risk of Becoming a Rape Victim. University of North Carolina at Charlotte. 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 18 липня 2016. [Архівовано 2019-05-03 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Confessions Of A Serial Rapist. Thought Catalog. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 21 липня 2016. [Архівовано 2018-07-14 у Wayback Machine.]
  23. ↑ а б Corovic, Jelena; Christianson, Sven Å.; Bergman, Lars R. (2012). From Crime Scene Actions in Stranger Rape to Prediction of Rapist Type: Single-Victim or Serial Rapist?. Behavioral Sciences & the Law. 30 (6): 764—781. doi:10.1002/bsl.2026. ISSN 0735-3936. PMID 22829437; Access provided by the University of Pittsburgh публікація із закритим доступом — за платною стіною
  24. ↑ de Heer, B. (2014). A Snapshot of Serial Rape: An Investigation of Criminal Sophistication and Use of Force on Victim Injury and Severity of the Assault. Journal of Interpersonal Violence. 31 (4): 598—619. doi:10.1177/0886260514556110. ISSN 0886-2605. PMID 25466982.
  25. ↑ Slater, Chelsea; Woodhams, Jessica; Hamilton-Giachritsis, Catherine (2014). Can Serial Rapists be Distinguished from One-off Rapists? (PDF). Behavioral Sciences & the Law. 32 (2): 220—239. doi:10.1002/bsl.2096. ISSN 0735-3936. PMID 24723507.
  26. ↑ Ó Ciardha, Caoilte (2015). Experts in rape: Evaluating the evidence for a novice-to-expert continuum in the offense behavior and cognition of sexual offenders (PDF). Aggression and Violent Behavior. 20: 26—32. doi:10.1016/j.avb.2014.12.003. ISSN 1359-1789.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Серійний_ґвалтівник