Сибілл де Селі-Лонгшан — Вікіпедія

Сибілл де Селі-Лонгшан
Народилася28 серпня 1941(1941-08-28) (83 роки)
Уккел, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Країна Бельгія
Діяльністьаристократка
Титулбарон
БатькоFrançois de Selys Longchampsd
МатиComtesse Pauline Cornet de Ways-Ruartd[1]
У шлюбі зJacques Boëld і Anthony Cayzerd
ДітиДельфін Бельгійська[2]

Баронеса Сибілл де Селі-Лонгшан (нар. 28 серпня 1941) — бельгійська шляхтанка, колишня коханка короля Бельгії Альберта II, від якого має доньку, принцесу Дельфін.[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сибілл де Селі-Лонгшан народилася 1941 року в Уккелі в родині графа Мішеля Франсуа де Селіса Лоншампа та його дружини графині Поліни Жюлі Корнет де Вейс-Рюарт. Батьків брат Жан де Селі-Лонгшан був відомим бельгійським льотчиком-винищувачем, що загинув під час Другої світової війни[4][5]. У 1962 році Сибілл вийшла заміж за промисловця та металургійного магната Йонхіра Жака Боеля (1929—2022), племінника графа Рене Боеля. Вони розлучилися в 1978 році. У 1982 році Де Селіс Лоншам вийшла заміж за Майкла Ентоні Ретборна Кейзера (1929—1990), сина магната в галузі судноплавства Герберта Кейзера, 1-го барона Ротервіка.[6]

У 1968 році в Уккелі Де Селі-Лонгшан народила доньку Дельфін Боель під час позашлюбних стосунків, протягом 1966—1984 років, із принцом Бельгії Альбертом (пізніше королем).[7] У 2013 році баронеса дала інтерв'ю бельгійській телевізійній мережі VIER у спеціальному телевізійному випуску «Onze dochter heet Delphine» («Нашу доньку звати Дельфін»). Баронеса розповіла інтерв'юеру, що вони з принцом не вжили жодних запобіжних заходів, оскільки вона думала, що не зможе тоді завагітніти. Дельфін виховував тодішній чоловік матері бельгійський промисловець Жак Боель. Її офіційно не визнавали донькою короля Альберта до січня — жовтня 2020 року[8][9][10].

Де Селі-Лонгшан переїхала до Лондона в 1976 році, де жила зі своїм другим чоловіком у його сільському маєтку. Зараз вона має будинки в Брюсселі та Провансі, а також проживає в Уккелі поблизу Брюсселя.

Генеологія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. https://www.standaard.be/cnt/dmf20201001_97954598
  3. Belgium's ex-King Albert II admits fathering child after DNA test. BBC News. 27 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  4. Service for RAF airman Baron Jean De Selys-Longchamps. BBC News. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 23 квітня 2023.
  5. Grave of Selys-Longchamps on the Findagrave website (2019). https://www.findagrave.com/memorial/47321760/jean-michel_paul_ghislain-de_selys_longchamps [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  6. Burke's Peerage.
  7. Higgins, Andrew (19 липня 2013). Belgium Is Also Awaiting Possible News of a New Royal. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 січня 2020.
  8. Breeden, Aurelien (28 січня 2020). Ex-King of Belgium Acknowledges a Long-Dismissed Daughter. The New York Times.
  9. "We didn't take precautions. I thought I couldn't have a baby". 4 вересня 2013.
  10. ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Процитовано 23 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-23 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Oscar Coomans de Brachène, État présent de la noblesse belge, Annuaire de 1998, première partie (de Selys Longchamps), Brussels, 1998, p. 187—197.
  • Oscar Coomans de Brachène, État présent de la noblesse belge, Annuaire de 2003, seconde partie (Boël), Bruxelles, 2003, p. 354—358.
  • Delphine Boël, Couper le cordon, Bruxelles, éd. Wever & Bergh, 2008.
  • Entretien au Le Soir, 22 червня 2013 року.
  • Entretien à Ciné Télé Revue, 30 червня 2005 року.