Сивка (притока Ірпеня) — Вікіпедія

Сивка
Ставок на річці Сивці в Грузькому
Витіксело Грузьке
• координати50°19′48″ пн. ш. 29°46′05″ сх. д. / 50.33000° пн. ш. 29.76806° сх. д. / 50.33000; 29.76806
ГирлоІрпінь
• координати50°12′46″ пн. ш. 29°50′14″ сх. д. / 50.21278° пн. ш. 29.83722° сх. д. / 50.21278; 29.83722
БасейнБасейн Ірпеня
Країни:Україна Україна
РегіонКиївська область
Довжина17 км
Площа басейну:80,2 км2

Сивка — річка в Україні, притока Ірпеня. Має довжину 17 км. Бере початок біля села Грузьке. Впадає в Ірпінь у селі Соснівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Річка Сивка, можливо, була так названа через сивий колір води, а можливо своє ім'я отримала від пташки сивки (совки). Ширина русла — 3 метри. На руслі знаходяться 10 ставків. Під загальною назвою Сивка об'єднані зараз вісім струмків, що з'єднуються в єдине русло в селі Козичанка.

Вперше із назвою Sowka згадана 18 травня 1607 року.[1]

За краєзнавчими матеріалами Л. Похилевича про річку відомо наступне:

«Грузька — село в семи верстах на запад от м. Бышева в низменной местности при незначительном ручейке того же имени в Ирпень впадающем…

Козичанка — село в двух верстах от с. Грузькой ниже по тому же болотистому ручью, который здесь уже имеет название Сивка»[2].

Зокрема, Сивкою історично називався струмок, що тече через Веселу Слободу. Джерело в урочищі Кондрацьке дає початок річці Пилипонці, що є найбільшою притокою Сивки. А до Пилипонки несе свої води річка Сиївка, що бере свій початок з джерел і боліт неподалік урочища Обідного (між селами Грузьке та Фасовою). З джерел та меліораційних каналів на кордоні з Житомирською областю витікає струмок, що має назву Грузька. Він впадає до Сиївки в центрі села Грузьке. Гілка річища, що бере початок в урочищі Ятуб, здавна називалася Майданом. Також, якщо вірити І. Фундуклею, струмок, що бере початок в урочищі Ятубі і аж до впадіння у річку Ірпінь, називався Козичанкою. Навряд чи цей перелік назв можна вважати вичерпним. Дехто, наприклад, стверджує, що Сивка є одним з русел річки Свинарийки, одне з яких протікає через село Вільне.

Зважаючи на таке розмаїття, видається логічним рішення географів початку XX століття об'єднати усі ці струмки єдиною назвою Сивка, яка зберігається за річкою й досі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Źródła dziejowe / Opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. — Т. 21. — Warszawa, 1894.— С. 117.
  2. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864. — C. 72.

Посилання

[ред. | ред. код]