Симфонія № 3 (Шостакович) — Вікіпедія
Симфонія № 3 | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Шостакович Дмитро Дмитрович | |||
Тональність | мі-бемоль мажор | |||
Тривалість | 28 хв. | |||
Частин | 4 частина | |||
Прем'єра | ||||
Дата | 21 січня 1930 | |||
| ||||
Симфо́нія № 3 мі-бемоль мажор, тв. 20, «Перше травня» (рос. «Первое мая») — симфонія Дмитра Дмитровича Шостаковича, вперше виконана 6 листопада 1931 року в Ленінграді. Включає чотири частину загальною тривалістю — 25—30 хвилин:
- Allegretto — Allegro
- Andante
- Largo
- Moderato
Остання частина включає хор, що співає на слова Семена Кірсанова «В первое мая» («В перше травня»)
Автор характеризував симфонію так: «Першотравнева симфонія» складалася влітку 1929 року. Симфонія є частиною циклу симфонічних творів, присвячених революційному Червоному календарю. Першою частиною задуманого циклу є симфонічна посвята «Жовтню», другою частиною є «Першотравнева симфонія». Як «Жовтню», так і «Першотравнева симфонія» не є творами чисто програмного типу. Автор хотів передати загальний характер цих свят. Якщо посвячення «Жовтню» відображало революційну боротьбу, то «Першотравнева симфонія» відображає наше мирне будівництво. Це, однак, не означає, що в «Першотравневій симфонії» музика суцільно апофеозного, святкового характеру. Мирне будівництво — це надзвичайно напружена боротьба, з такими ж боями і перемогами, як і громадянська війна. Такими міркуваннями керувався автор при написанні «Першотравневої симфонії». Симфонія написана в одній частині. Починається зі світлого, героїчного мотиву на кларнеті, що переходить в енергійну головну партію.
Після великого наростання, що вливається в марш, починається середня частина симфонії — ліричний епізод. За ліричним епізодом без перерви слід скерцо, що переходить знову в марш, тільки більш жвавий, ніж на початку. Закінчується епізод грандіозним речитативом всього оркестру в унісон. Після речитативу починається фінал, який складається з вступу (речитатив тромбонів) і заключного хору на вірші С. Кірсанова[1]
Б. Асаф'єв угледів у симфонії «чи не одиничну спробу народження симфонізму з динаміки революційного ораторства, ораторської атмосфери, ораторських інтонацій»[1]
Хор | Оркестр | Диригент | Звукозаписна компанія | Рік запису | Формат |
---|---|---|---|---|---|
Російський хор РРФСР | Московський філармонічний оркестр | Кирило Кондрашин | Мелодія | 1965–1975 (для повних симфоній) | CD |
Лондонський хор філармонії | Лондонський філармонічний оркестр | Бернард Хайтінк | Записи Decca | 1981 | CD |
Хор імені Баха | Королівський філармонічний оркестр | Володимир Ашкеназі | Записи Decca | 1992 | CD |
Лондонські голоси | Лондонський симфонічний оркестр | Мстислав Ростропович | Teldec | 1993 рік | CD |
Хор Баварського радіо | Баварський радіосимфонічний оркестр | Маріс Янсонс | Класика EMI | 2005 | CD |
Хор Празької філармонії | Празький симфонічний оркестр | Максим Шостакович | Супрафон | 2006 | CD |
Королівський хор Ліверпульської філармонії | Королівський Ліверпульський філармонічний оркестр | Василь Петренко | Наксос Рекорди | 2010 | CD |