Сеньйорія — Вікіпедія

Палаццо Веккіо на площі Сеньйорії у Флоренції

Сеньйорія (італ. signoria, порт. senhoria, англ. lordship, нім. herrschaft; «господарство, панство») — різновид приватного землеволодіння. Володіння сеньйора (пана, господаря).

Італія

[ред. | ред. код]
  • Орган міського самоврядування в італійських містах-комунах XIII — XIV століть (Пріорат).
  • Форма політичного устрою ряду міст-держав Північної і Середньої Італії другої половини XIII — середини XVI століть, при якій вся повнота цивільної та військової влади зосереджувалася в руках сеньйора. Спочатку встановлювалася довічна диктатура, потім вона ставала спадковою (наприклад, Вісконті в Мілані, Медічі у Флоренції). Називають також тиранією.

У Канаді

[ред. | ред. код]

У XVII столітті система Сеньорії (les signeuries) на земельних наділах, що їх роздавали французькі королі, встановилася і на території Нової Франції в провінції Квебек і проіснувала до британської окупації 1760 р. Частково відбивається і зараз в адміністративно-територіальному устрої вищеназваної провінції.

Література

[ред. | ред. код]
  • John Larner: Italy in the Age of Dante and Petrarch 1216–1380. London 1980.
  • M. Lunari: Signorien und Fürstentümer. In: Lexikon des Mittelalters. Bd. 7, S. 1891–1894 (Literatur).
  • Michael Jones (Hrsg.): The New Cambridge Medieval History. Bd. 6, Cambridge 2000, speziell Kap. 15 (Italy in the Age of Dante and Petrarch), S. 442ff.
  • Philip Jones: The Italian City-State: From Commune to Signoria. Oxford 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеньйорія